Сьогодні, 8 травня, у трьох областях України прощалися з трьома воїнами АТО. Військові загинули 1 травня поблизу Світлодарської дуги на Донеччині.

Група українських військових потрапила під потужний обстріл. Троє бійців загинули, намагаючись врятувати пораненого побратима. Евакуювати тіла загиблих не вдалось через сильну вогневу протидію противника.

Бойовики постійно змінювали час передачі і лише 6 травня поблизу міста Щастя на Луганщині загиблих військовослужбовців вдалося повернути.

Про обставини загибелі хлопців товариші розказують так:

"Командир мотопіхотного відділення Юрій Мальков був поранений, і вони пішли йому на порятунок. Анатолій, Сергій та ще один боєць. На жаль, натрапили на засідку ворога. Почали відстрілюватися. Біжко та Смирнов загинули в бою. Третій солдат поранений, але вижив. Його рятують. Юрій Мальков, на жаль, теж загинув. У нього була перебита артерія".

Анатолій Біжко, 22 роки, з Нікополя на Дніпропетровщині. Був снайпером окремого мотопіхотного батальйону "Патріот" 53-ї бригади. В армії служив з жовтня 2013 року. З початком війни захищав Україну у лавах 74-го окремого розвідувального батальйону. З 1 грудня 2016-го служив у "Патріоті". Анатолій – кіборг Донецького аеропорту.

"Толік був дуже доброю і чуйною людиною! В принципі, він жив як і всі. Врізалося мені в пам'ять: він - Анатолій Вікторович. І сина хотів назвати Вітею, щоб син був Віктор Анатолійович", - розповіла подруга бійця.

"У нього все виходило, абсолютно все. Перший раз став на сноуборд і поїхав, перший раз взяв трембіту і вийшов звук, на коні відчувався професійним наїзником, взяв пензель - вийшла чудова картина. І так у всьому. Щира, скромна усмішка. Толик і його побратими були одними з останніх захисників донецького аеропорту. Неможливо уявити, що випало на їх долю. Навіть чути про це було важко. Не вірилося, що цей хлопчик пережив таке. І дуже хотілося, щоб все в його житті було добре", - написала знайома Олена. Вони познайомилися в базовому таборі 74 батальйону. А у лютому 2015 року хлопець проходив реабілітацію з "Творчою криївкою" у Карпатах.

Матір Анатолія померла 2 роки тому. Вдома залишилися батько, сестра і двоє братів.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена всіх бійців АТО, які загинули у квітні

Юрій "Оптовик" Мальков, 31 рік, з Кривого рогу на Дніпропетровщині. Був кулеметником окремого мотопіхотного батальйону "Патріот" 53-ї бригади. До батальйону прийшов 1,5 роки тому, згодом підписав контракт. У Юрія вдома залишилися дружина та маленька дочка.

 

Сергій "Одеса" Смирнов, 36 років, із міста Олешки на Херсонщині. Виконував обов'язки командира взводу розвідки 43 окремого мотопіхотного батальйон "Патріот" 55 бригади ЗСУ. Був одним із кращих розвідників-диверсантів у сучасній історії. Мобілізований восени 2014 року. Пройшов Попасну, Золоте, Зайцеве, Авдіївку, Новгородське, Світлодарську дугу. В січні 2017 року підписав контракт. Виконав більше сотні вдалих бойових виходів. Під час виходів ніколи докладно не вказував маршрут та місця перебування групи, побоюючись передачі інформації ворогу. До 1 травня – жодних втрат, лише поранені. Його боялися і ненавиділи вороги. Залишився 19-річний син.

 

У Нікополі та Кривому Розі 8 травня оголошено днем трауру.

×