Фото: ОТУ "Схід"

Колишні вчитель фізкультури і його учень разом несуть військову службу на Донбасі в окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу.

Сільський учитель із Херсонщини Олександр на псевдо "Фізрук" у бригаді служить два роки, на передовій - другу ротацію. Доти працював у школі 24 роки, розповіли у пресслужбі оперативно-тактичного угруповання "Схід".

"Зрозумів, що порох у порохівниці ще є, — розповідає Олександр. — Із нашого села та сусідніх населених пунктів пішли служити дуже багато чоловіків, більшість — молодь. Тож продовжувати спокійно вчителювати вже не зміг. До того ж маю бути прикладом для місцевих хлопчаків".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти накрили з гранатометів український Нью-Йорк

Коли "Фізрук" вже рік служив на передовій, йому зателефонував колишній учень Олександр Копійка. Сказав, що збирається йти на контракт в армію, розпитував про службу.

"У нашій Лицарській бригаді люди потрібні", - сказав учитель.

"Зрозумів! Скоро буду!", - відповів учень. Швидко зібрав документи, пройшов медичну комісію. Відтоді чоловіки служать разом.

"Він мені двійки ставив і з уроків виганяв, а тепер служимо на одній позиції, - каже Олександр Копійка. На війні через своє прізвище отримав псевдо "Жигуль". - "Фізрук" завжди був для мене прикладом. Служити з ним пліч-о-пліч — для мене за честь".

"У школі було різне: не хочу бігати, щось у боці закололо, печінку прихопило, дайте на лавці посидіти, - говорить "Фізрук". - Але між підлітковими хитрощами я бачив у Сашкові чоловіка фізично міцного, зі сталевою силою волі. Уже в перші дні учня на передовій зрозумів, що соромно за нього не буде".

"Жигуль" після школи про службу у війську не думав. До війни працював у Росії.

"Рідний брат одразу пішов служити, але наказав: "Малий, нікуди не йди! Я там за двох відвоюю", - згадує. - А я всидіти на місті не міг. Із братом домовились, що піду служити, коли він повернеться. Тоді хтось із родини буде на передовій, а хтось вдома дбатиме про рідних. Так і сталось".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Машина горіла всі 300 км до аеропорту: український полковник посадив палаючий літак

Сашко Копійка служить відносно недовго, згадує про перше серйозне бойове хрещення:

"Почув свист, а тоді крик "Фізрука": "В укриття!". Одразу "пірнув" до ями, встиг заскочити. Того дня по нас працювали міномети 120-го калібру та СПГ (станковий протитанковий гранатомет. - Gazeta.ua)".

"Фізрук" каже, що попри оголошений режим припинення вогню, обстріли та ворожі провокації тривають.

"Порівнюючи дві ротації, можу сказати, що зараз ворог поводиться значно агресивніше, - каже військовий. - Були і спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп, й обстріли із заборонених калібрів".

×