Вигідніше вкладати кошти в культурне життя, ніж збільшувати кількість поліцейських

До 26 червня онлайн триває 15-й фестиваль-конкурс "Київська театральна весна". У ньому беруть участь 12 вистав від 10 аматорських колективів столиці.

Члени журі визначать володаря Гран-прі конкурсу та переможців у номінаціях "найкраща режисерська робота", "найкращий акторський ансамбль", "найкраще виконання чоловічої та жіночої ролей".

 

"Загалом у столиці близько 70 аматорських театральних колективів. Зараз їх важко порахувати, щодня народжуються і зникають, - каже Олексій КУЖЕЛЬНИЙ, голова Київського відділення Національної спілки театральних діячів України, член журі фестивалю-конкурсу "Київська театральна весна 2020". - Межа між професійним та аматорським театрами дуже умовна. Часто з аматорських виростають професійні колективи. Втім, в аматорському мистецтві є якась особлива ніжність творчості, до нього треба ставитися як до мистецького акту, який повинен бути в щоденному житті. Вже майже чверть століття як італійські дослідники дізналися, що робить громаду будинку, району, міста успішною, за яких умов стають кращими показники виробництва, народжуваності дітей, освіченість учнів. Успішними виявилися ті громади, які мають насичене мистецьке життя. Гуртки самодіяльної творчості - вишивання, макраме, гончарство, хори і театри - створюють атмосферу відповідальної спільноти, з високим рівнем взаємоповаги, довіри, що врешті позначається і на успішності бізнесу, і на безпечності життя. Вигідніше вкладати кошти в культурне життя, ніж збільшувати кількість поліцейських.

Саме таку функцію у створенні успішної громади виконують самодіяльні колективи. Це не просто гуртки самодіяльності певного заводу, це трудова спільнота з високим рівнем естетичних потреб. Творчість позбавляє людей самотності, дає задоволення, зближує їх.

Невипадково 3 роки тому Київське відділення СТД України заснувало номінацію для самодіяльних колективів у театральній премії "Київська Пектораль". Багато професійних акторів та режисерів починали свою діяльність з аматорських театрів. Серед них - режисери Едуард Митницький, Олексій Лісовець, власне, я сам починав з дитячого колективу. Для учасників самодіяльних колективів мистецтво є необхідною складовою життя, робить його багатшим і цікавішим, у стосунках зникає роздратування і з'являється взаєморозуміння.

Часто аматори відкривають щось нове, самі цього не розуміючи. Художник Сальвадор Далі любив ходити на такі виставки, шукаючи цікаві ідеї. Свого часу був модним "театр на стільцях", де стільці були єдиним елементом декорації. Винайдений в аматорському театрі хід став виразним прийомом на професійній сцені.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Дикий театр" покаже "відірваний" вестерн про батька Махна

Серед вистав "Київської театральної весни" не лише розважальні, а й глибоко філософські, гостро актуальні п'єси. Особливе місце посідають розвідки української класики.

Студентський театр "Березіль" Національного університету біоресурсів і природокористування представляє 2 комедії за Реєм Куні - "Мільйон у кошику" та "Шалені гроші". Цей англійський драматург дуже популярний і в професійних театрах. Хоча його п'єси у самодіяльності звучать особливо. Тут авантюрність поступається великому наїву, який робить людей радісними. Ззовні ніби посміятися, насправді йдеться про відкритість, можливість помилятися і здатність легко прощати.

Часто театр передчуває, діагностує і пророкує. Наприклад, вистава "Дракон" за Євгеном Шварцем народного театру "Арсенал". Це складний філософський текст. Йдеться про бажання сильної руки, вигідність мати Дракона, який диктуватиме рішення. Такі настрої існують і в сьогоднішньому суспільстві.

 

Цікавою є вистава "Одного разу на Купала" театру-студії мюзиклу "О'Кей!".

Студентський театр "Вавилон" університету імені Михайла Драгоманова представляє виставу за п'єсою Миколи Куліша "Блаженний острів Саватія Гуски". Проблема совєтскості раптом виникає у світогляді людей, які народилися після розпаду Радянського Союзу. Знов комусь хочеться, аби всі ходили в ногу і жили за гаслами. В наш час в головах людей виникає страшна хвиля радянськості, яку вони і не бачили. Про це варто говорити і звертати увагу.

 

×