Письменник 60-річний Юрій Винничук вважає, що якщо Верховна Рада ухвалить Закон про наклеп, Україна повернеться в часи Кучми, коли могли судити за будь-яке криве слово на чиюсь адресу у фейлетоні.

"За Кучми кожен дурень міг подати в суд і його виграти. За будь-який наклеп чи образу. Це було дивовижно, тому що я у 70-х роках писав цілу купу фейлетонів, стібався з різних наркоманів. Скаржились на мене, писали в ЦК партії, ще кудись. Але ніхто не додумався в суд подавати. А за Кучми програв близько 30-ти процесів. Не виграв жодного. Раз ішов вулицею і побачив магазин "Лонія". Я подумав "Лонія — лоно, певно, секс-шоп". Заходжу, а це продуктовий магазин. Я постібався з цього в якомусь своєму творі. А потім дізнався, що "Лонія" — це абревіатура з імен власника, його жінки, сина і так далі. В суді це фігурувало як моральна шкода. Уявіть собі, вони виграли цей суд. Це просто маразм. Думаю, коли цей закон приймуть, буде те саме".

Тепер — переконаний письменник, літератори не зможуть не тільки вільно фейлетонити, а й творити літературні містифікації. Ану ж хтось себе упізнає й подасть до суду.

Юрій Винничук побоюється, що може опинитися в суді за свій вірш "Убий підараса".

"Я не знаю, як буде, коли оцей закон введуть — про наклеп, заклик до тероризму. Все якраз у цьому вірші присутнє. Так що може, відновлять щось, я не знаю. Цим прокуратура уже займалася львівська. Відіслала цей текст до Львівського університету на експертизу. Там написали, що це, очевидно, постмодерний твір, в якому є підтекст, і вони не можуть зробити висновку про нього — чи там є заклики до вбивства, чи ні. І так воно якось минулось".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Я не описую сексу на повному серйозі" - Юрій Винничук презентував "Танго смерті"

Письменник сподівається, що своїми історичними дослідженнями спокутував "гріхи молодості" — свої містифікації.

"Чуюся винним тільки перед Валерієм Шевчуком, який друкував мої містифікації в своїх антологіях, бо я його щиро переконував, що це справді я знайшов ці вірші в старих текстах. Дмитро Павличко досі зі мною не розмовляє".

Союз Українок судився з письменником за його вигадку про те, що на Івана Купала "українки" закупили синьо-жовті бікіні, розшиті хрестиком.

"Позов мотивували тим, що чекають з Америки гранту і що в діаспора прочитає, куди вона тратить гроші. На суд вони приволокли 80-літню бабцю, яка вела у них групу вишивальниць. Питають її: "А ви знаєте, що таке бікіні?" - "Та я не знала, мені пані голова Союзу українок пояснила що це такі майочки на шнурочках". Тоді вже я не втримався від сміху. Ми програли суд і мусили заплатити штраф".

Письменник зізнається, що підкуповував суддю лише раз — коли судився з тещею колишньої дружини.

"Хабарі давав, та. Але виключно для того, щоб затягувати суд. Це тягнулося роками. Поки теща не померла".

Сам ні на кого в суд не подавав — каже Винничук:

"Нє-є, я добрий і немстивий".

×