24 вересня 1989 року в Чернівцях на заключному концерті Першого фестивалю "Червона рута" вперше з офіційної сцени пролунав заборонений гімн "Ще не вмерла Україна" у виконанні барда Василя Жданкіна, який також став володарем Гранпрі, офіційним переможцем заходу.
Cвято української музики відбувалося під пильним контролем КДБ, міліції та Компартії. Проте це не завадило тому, що прозвучав Гімн України і люди розгорнули синьо-жовті прапори.
В останні хвилини фестивалю Василь Жданкін, хоч на його кобзі порвалася струна, почав співати "Ще не вмерла Україна". Спів підхопили співаки Віктор Морозов та Едуард Драч. Коли їхні голоси стихли, стадіон "Буковина", над яким з'явилися синьо-жовті прапори, відлунював вигуками "Слава Україні!", "Героям слава!", "Україні волю!"
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кобзар Василь Жданкін загинув дорогою додому
"Василь Жданкін найяскравіше на фестивалі продемонстрував свою відчайдушність, - розповідає Віктор Морозов. - На стадіоні під час закриття "Червоної рути" його запросили на сцену. Абсолютно несподівано для всіх - і для нас теж - почав співати заборонений тоді славень, покликавши на підмогу мене та Драча.
Це ж був тільки 1989 рік – "саюз нєрушимий" ще здавався таким непорушним, всевладність КДБ ще практично не піддавалася сумнівам, а його працівники, майже не криючись, зафіксовували все, що відбувається, на плівку для майбутніх, цілком можливо, арештів. Тож можете собі уявити рівень адреналіну в мене та в Едуарда Драча, коли ми піднімалися на головну сцену після Василевого запрошення. Та й сам Василь, очевидно, був не на жарт схвильований значущістю цієї миті, бо почав співати гімн із дещо зміненою мелодією, яка, зрештою, тоді ще ні в кого не була на слуху, і лише згодом "упіймав" її".
За словами Жданкіна, він нічого не узгоджував з організаторами "Червоної рути". Навпаки, вони застерігали його від чогось радикального. Тож коли заспівав гімн, то побачив, як один із організаторів заліз під стіл.
Також разом із Марією Бурмакою Жданкін зі сцени висловив протест проти дій міліції. Міліція затримувала дівчат зі Львова, які були в синьо-жовтому вбранні.
"Василь Жданкін виходив за межі часу і простору, - каже скрипаль і культуролог Кирило Стеценко. - Його устами говорила вся Україна, вся її багатовікова історія. Через нього співали українська земля, кров і дух. Василь собою символізував нашу колективну свідомість.
"Червона рута" - це була одночасно подія і політична, і музично-естетична, і соціальна для наступних поколінь. Вона стала переломним моментом для суспільства напередодні незалежності України".
2 
4880
Коментарі