11 жовтня у прокат вийшов воєнний детектив "Позивний Бандерас".

Режисер фільму - Заза Буадзе.

Головну роль виконав актор дніпровського театру "Віримо!" Олег Шульга.

В одній з українських частин на Донбасі діє російський диверсант. Капітан розвідки Антон Саєнко приїжджає його знешкодити, за сюжетом. Розвідник виріс у цих краях. Поїхав з Донбасу багато років тому. Зустрічає своє перше кохання. Жінка живе одна і має дитину. Саєнко перетинається з другом дитинства, який воює проти України.

"Мені важко визначити, що за жанр фільму "Позивний Бандерас" , - каже кінокритик Олександр Гусєв. - Така враження, що автори хочуть затягнути в кінотеатр людей, яких цікавить і детектив, і воєнне кіно, і мелодрама. Але воно все намішано. Жодна з історій не є повноцінною. Я - прихильник детективів. В цьому жанрі глядач разом з героєм відстежує і намагається вирахувати злочинця. А тут диверсант вибраний довільно. Ніхто на нього навіть би не подумав, немає жодної зачіпки. Цей фільм є кроком вперед у порівнянні з "Червоним" (екранізація роману Андрія Кокотюхи про повстання колишніх бійців УПА в одному з таборів ГУЛАГу - Gazeta.ua) того ж режисера. "Бандерас" більш кінематографічний, краще знятий. Але за сюжетом і діалогами це дуже телевізійне кіно. Музика підказує глядачу, де йому має бути страшно, а де весело чи сумно. Багато штампів. До прикладу, диверсант видає їх один за одним: про те, що Прибалтика - це теж русский мир, про злих піндосів. Це сміховинно і непереконливо. Спочатку я порівнював "Бандераса" з радянською трилогією "Помилка, Доля, Повернення резидента" Веніаміна Дормана, де були радянські пропагандистські штампи. Але ті фільми були переконливі. А тут як в "Денискиных рассказах" Віктора Драгунського, де є театральна аматорська постановка "Смерть шпиона Гадюкина", коли все зрозуміло за назвою.

 

Мені сподобалося, як Олег Шульга зіграв головного героя. Хоча сам персонаж не цікавий, трафаретний. Олегу вдалося наповнити його своїм шармом,зробити людяним. "Бандерас" - передбачуване кіно. Як тільки два хлопці в минулому борються за дівчину і падають в воду з мосту, ти розумієш , що один – головний герой, а інший стане російським найманцем. І що вони ще зустрінуться. Із мовою вийшло дуже неправдоподібно. Не всі бійці на Донбасі розмовляють українською. Навіщо показувати, що всі російськомовні – погані?".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Рай — це кімнатка під дахом. З килимком і кріслом"

×