Путін ніколи не припинить війну на Донбасі й не залишить Крим.

Так вважає львівський письменник і журналіст Богдан Кушнір. Розповів Gazeta.ua про свій новий роман "Блондинка для олігарха". Вийшов у київському видавництві "Ярославів Вал".

Дія відбувається під час російсько-української війни. Росіяни готують операцію "Хаос", щоб поставити в Україні кишенькову владу. Взяли під контроль оборонний концерн. У центрі їхньої мережі – коханка олігарха, яка готує розворот країни у бік Кремля.

Головний герой – підполковник спецпідрозділу військової розвідки Олексій Кремінь. Отримує від Верховного головнокомандувача особливі повноваження для нейтралізації продажного олігархічного клану, за сюжетом.

"Роман про розвідку, інтим та невидиму війну" - інтригує одна зі статей, присвячених книжці. Наскільки точно цей опис окреслює основні аспекти твору?

– Це справді роман про невидиму війну, про яку майже не пишуть. Люди, які в темі, мають допуск найвищого рівня, і тому мовчать. Вони знають, що Україна стала полігоном не пропаганди, а, як прийнято говорити під час війни, об'єктом інформаційно-психологічних атак нашого противника.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У найближчі 50 років нам мир із Росією не світить" - журналіст опублікував свої воєнні щоденники

Ми стали учасниками гібридної війни, де на вістрі атаки опинилися підрозділи військової розвідки і сил спеціальних операцій. А проросійські канали на нашій території – теж елементи психологічних атак. Їхнє головне завдання – посіяти зневіру українців у можливості розбудувати свою державу.

Далі росіяни будуть демонструвати технологію хаосу. А потім, у разі загострення ситуації – активна фаза. Законсервована бойова агентура почне виповзати зі всіх щілин. Це поки що на сторінках роману, в якому я спробував спрогнозувати, які кроки зроблять росіяни і якою може бути наша відповідь.

За сюжетом, на конкурсі дівочої краси власникові оборонного концерну Георгію Зоранову впала в око зваблива блондинка Діана Вукович. Багатій гадав, що весь світ лежить біля його ніг, що все можна купити за гроші, однак життя піднесло жорстокий урок. Підступна красуня опинилася в епіцентрі бурхливих подій і розпочала свою гру. Вона – офіцер законспірованої й засекреченої російської спеціальної розвідки. Спеціалізується на державних переворотах і змінах влади. Ключове питання – хто її зупинить?

Це ваш четвертий роман про протистояння української та російської розвідок. Що змушує повертатися до цієї теми?

– Перші два – "Помста оперативника розвідки" і "Невидима павутина" – народилися після роботи в Москві та відрядження 2012-го на Північний Кавказ. Коли відчуваєш у повітрі запах пороху, коли твою країну оповили павутиною і намагаються взяти під контроль, коли бачиш, що відбувається насправді – гріх мовчати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Разом із Кримом заберемо всю Україну"

Я поспішав, коли писав. Перший роман віддрукували 2013-го. У ньому я застерігав, що російські спецслужби під виглядом Зимової Олімпіади в Сочі-2014 готуються до експансії в Україну. Військові підрозділи, які ніби охороняли міжнародні змагання, потім перекинули в Крим.

Це цікаво – у художньому творі передбачити майбутні кроки нашого противника.

Ви пишете художню прозу на грані документалізму. Це твердження справедливе щодо нового роману також?

– І часто сюжети підказували самі росіяни. Ось кілька епізодів. Москва, 1995 рік. Бар на Зубовському бульварі, 4 – там розташований департамент інформації МЗС. Майор Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації мене запитує: "Як дивишся, якщо Росія, Україна, Білорусь об'єднаються і будуть мати одного президента?" А заступник директора цієї спецслужби згодом в інтерв'ю говорить: "Наше основне завдання – ближнє зарубіжжя, інтеграційні процеси в СНД. Ми створюємо навколо Росії пояс стабільності. Якщо треба, останню сорочку знімемо, але гроші для цього знайдемо".

Саме ці події підштовхнули мене написати перші два романи, як російська розвідка розікрала гроші для створення "поясу стабільності". У спецслужбах теж фармазонять. Вони подумали, що все під їхнім контролем.

Роман "На лінії зіткнення. Любов і ненависть" 2018-го створив під враженням від служби в Силах спеціальних операцій на Донбасі. Змалював образ командувача сектором генерала Крави. У фіналі його призначають командувати Операцією об'єднаних сил. Це реальна людина, яка через рік після виходу книжки очолила наші війська на Донбасі.

Герої роману "Блондинка для олігарха" – теж реальні люди. З багатьма познайомився під час війни. В основу сюжету лягли конкретні події. А саме – пошуки крота, який злив росіянам персональні дані спецпідрозділу військової розвідки. Робочий варіант твору мав назву "Знайти крота".

У процесі написання я глянув на цю проблему ширше. Чимало скандалів і неприємних історій, які лихоманять країну, мають олігархічне забарвлення. Часто замішані олігархічні ЗМІ та олігархічні служби безпеки. Фактично це своєрідні приватні спецслужби, які мають сучасне обладнання та першокласних фахівців. А якщо окремі олігархи відкрито співпрацюють з Росією, то не важко спрогнозувати, що роблять їхні челядники.

Часто говорять про те, що нам бракує героїв у сучасній українській культурі. Чи погоджуєтеся з такою тезою? Чи відповідає на цю потребу ваш персонаж Олексій Кремінь?

– У творах бракує сильних особистостей, яких ми могли б ставити молоді у приклад. Багато скиглення і плачу, що все погано. Так у житті не буває, але таке нам часто демонструють з екранів олігархічних телеканалів.

Образ Олексія Кременя я писав із конкретної людини, яка ще, сподіваюсь, служить у Збройних силах. Це сильна особистість, скромна, чесна, непідкупна. Він пройшов Афганістан та інші гарячі точки. Мріє вийти на пенсію, переїхати в село, відремонтувати батьківську хату і вирощувати сади.

У романі олігарх Зоранов пропонує підкупити головного героя, збудувати йому палац. Чує у відповідь: "Це неможливо". Начальник служби безпеки Зоранова згадує неприємну історію, як запропонував Кременю хабар. Той приставив йому до скроні пістолет і наказав: "Ану, негіднику, пішли до начальства". Це теж факт із життя прототипа героя.

Коли наступає активна фаза, російська бойова агентура виповзає зі всіх щілин. Підполковник Кремінь віддає наказ нейтралізувати організаторів заколоту. Це невидима робота розвідки, деколи брудна і цинічна, коли держава має право всіма засобами захищати спокій і мирне життя своїх громадян.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У романі Богдана Кушніра російського президента підривають міною з Донбасу

Якби такі кроки зробили 2014-го і вчасно нейтралізували дві-три сотні озброєних бойовиків, тоді б не загинуло 13 тисяч військових і мирних людей. Якщо в армії є такі офіцери, як Олексій Кремінь, то 2014 рік не повториться. Це збірний образ, в якому я втілив найкращі риси українських військових.

За сюжетом, Росія готує в Україні спробу державного перевороту. Як придумали цю лінію?

– У романі намагався спрогнозувати кроки Кремля і нашу відповідь. Зрештою, навіть не приховують своїх планів. Ще в минулому столітті їхні бізнесмени замовили провідним науковим центрам дослідження, що чекає Росію у третьому тисячолітті. Висновок сумний: якщо Україна виходить з-під впливу, Росія розпадеться.

Тому прогнозувати кроки Кремля на найближчі десятиліття нескладно: нас чекає тривале перетягування канату. Замість того, щоб створювати конкурентну економіку, здобувати друзів і прихильників економічними методами, Росія залякує своїх сусідів силовим варіантом, а деколи навіть ядерним кийком.

Війська легко ввести, але важко вивести. Путін ніколи не припинить війну на Донбасі й не залишить Крим, бо тоді він політичний труп. Це зробить інший президент Росії.

Ви змальовуєте світ, де панує продажність – бізнесменів, чиновників, військових, медіа, лідерів думок.

– Гляньте за вікно і подивіться, що робиться в Україні. Тут і видумувати нічого не доводиться. Ті, хто представляє "п'яту колону", воюють не за ідею. Це їхній цинічний бізнес, вони тупо заробляють у Путіна гроші. І про це треба українцям відверто говорити.

Первинний капітал частини наших олігархів має російське забарвлення. Золото КПРС і фінанси КДБ не розчинилися, вони мусили десь вигулькнути. І не тільки в нас, а й у країнах Східної Європи після розпаду СРСР нізвідки появилися заможні люди, як нині їх називають – олігархи. Звідки вони взяли стартовий капітал? У Польщі на базарі заробили, продаючи ширпотреб, як дехто досі розповідає?

За вашими словами, кожен ваш твір є пересторогою. Що пропонує новий роман у цьому плані?

– В умовах війни виросло нове покоління військових. Це гарантія того, що 2014-й в Україні ніколи не повториться. Останніми роками найбільше чесних і порядних людей я зустрів саме в армії. І якщо олігархи думають, що втечуть на персональних літаках, то вони глибоко помиляються.

Ви казали, що Росія – країна, що ніколи не змінюється. Навіть за умови зміни влади.

– Це авторитарна країна, якою можна управляти лише диктаторськими методами, бо інакше швидко розпадеться. У Росії не стоїть питання – демократія чи авторитаризм. Там лише думають, а який рівень авторитаризму запропонувати суспільству на тому чи іншому етапі.

Чи приречена Росія?

– Росія – продукт напіврозпаду СРСР. Процеси підуть далі, тільки значно швидше, бо російські олігархи та чиновники з накраденими капіталами інтегровані у світову банківську систему. Їхні капітали за кордоном. І одного дня їм можуть перекрити кисень.

Як багато публіцистики додаєте у художній твір?

– Деколи зловживаю, бо багато років працював у серйозних газетах і писав про реальні події. І зараз намагаюся писати так, як буває в житті. Мені важко придумувати щось нереальне.

Мої книжки політичної публіцистики "Як нам бути з Росією?" та "Помилка Солженіцина" стали своєрідним трампліном до романічного циклу. Розпочався з "Помсти оперативника розвідки" та "Невидимої павутини" і був продовжений під час війни – це "На лінії зіткнення. Любов і ненависть" та "Блондинка для олігарха". Останній – мій найкращий і найцікавіший роман.

Зараз завершую "Наша людина у Москві" і ставлю крапку на цій тематиці.

Як співпрацюєте з видавництвами?

– Якщо треба швидко видати, йду в "Ярославів Вал". Якщо потрібні великі тиражі, то у "Фоліо" – вони створили потужну систему розповсюдження.

Мій перший роман "Помста оперативника розвідки" одне з видавництв 2013-го відмовилося друкувати. Рецензент написав: такого не може бути, Росія не працює проти України. А через кілька місяців росіяни захопили Крим і ринули на Донбас. На зміну офіцерам із Зовнішньої розвідки Росії – ті бігали до наших чиновників з дипломатами доларів – прийшли "м'ясники" з військової розвідки. Звичайно, зі своїм набором інструментів – диверсіями, провокаціями, інформаційно-психологічними операціями.

Яка запорука якості твору в жанрі детективу, трилера, пригод?

– Підхід один – зацікавити читача. Його має чекати якесь відкриття і новизна інформації. Як написав літературний критик, мої романи своєю гострофабульністю та малознаним матеріалом вигідно відрізняються у потоці книжок, де не зустріти нічого нового.

Що нового знайде читач у "Блондинці для олігарха"? Як олігархічна служба безпеки співпрацює з російською резидентурою і як задіють бойову агентуру, яка була законсервована і роками чекала часу "Х". Зрештою, і про невидимі сторони великої політики. У книжкових мережах роман позиціонують як трилер із серії "Шпигуни і політика".

 

×