6 травня 1940 року американський письменник Джон Стейнбек за роман "Грона гніву" отримав Пулітцерівську премію - найпрестижнішу нагороду в галузі літератури та журналістики. Також роман за 20 років фігурував у переліку творів, за які Стейнбек отримав Нобелівську премію.
У романі розповідається історія переселення фермерської родини з Оклахоми в Каліфорнію в роки Великої депресії. Сильні посухи знищили останні надії фермерів на будь-який урожай, а пилові бурі зробили проживання на колишніх місцях практично неможливим.
"Грона гніву" вважається одним із найвизначніших творів американської літератури. Водночас його критикували каліфорнійські фермери за нібито перебільшення страждання в таборах переселенців, прагнучи до політичної вигоди. Автора звинувачували в пропаганді комуністичних поглядів. Стейнбек відповідав, що сам бував у таборах і нестерпні умови в них ламають людські душі. Подекуди роман забороняли й навіть спалювали, але читали.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Книга про рибалку отримала Пулітцерівську премію
1947 року Джон Стейнбек відвідав Україну. Про свої враження написав у своєму Russian Journal. Описав, що українці не подібні до росіян, є окремою гілкою слов'ян. Побував у двох колгоспах, обидва мали ім'я Тараса Шевченка. На кожному кроці остерігався КДБ.
Восени 1963-го Стейнбек удруге прилетів до Києва. Гостював, зокрема, в Олеся Гончара. За словами письменника, під час перебування в Києві в Музеї Шевченка Стейнбек заплакав, стоячи перед посмертною маскою поета і слухаючи "Заповіт".
За пів року, коли відзначали 150-річчя з дня народження Кобзаря, Стейнбек надіслав з Нью-Йорка сердечне привітання.
За життя Джон Стейнбек написав 25 книг. Пулітцерівську премію також отримав за "Про людей та мишей". Екранізували 17 його творів.
2 
4880
Коментарі