пʼятниця, 26 лютого 2021 20:20

На жодній світлині Леся Українка не усміхається
8

У столичному "Українському домі" відкрився проєкт "Леся Українка: 150 імен".

- Важливо було показати Лесю Українку не як ікону, а як особистість, - говорить куратор Павло Гудімов. - В ній ми бачимо жінку, феміністку, творчу людину. Не тільки писала, а й багато подорожувала. Залишила нам геніальну переписку, 4 томи листів. Відкривали ті моменти, які були дискомфортні та "замазані" радянською пропагандою. Яка навішала на письменницю хуторянство, зробила з неї революціонерку. За життя Лесі Українки сформувалася культура нашої країни - її мова, підходи, інтелігенція. Без цього ми були б зовсім іншими".

Автор: Марія Бєляєва
  До 8 березня у столичному "Українському домі" триває проєкт "Леся Українка: 150 імен"
До 8 березня у столичному "Українському домі" триває проєкт "Леся Українка: 150 імен"

В першій залі Українського дому відбита назва проєкту "150 імен". На картонних стендах у вигляді хвиль написані 150 імен: місця, де була Леся, люди, з якими вона жила і товаришувала, герої її творів. Тут розміщується книжковий лаунж. Зібрані книжки, присвячені Лесі Українці, за останні 30 років. Відвідувачі можуть взяти та почитати їх на пуфах та за столами.

За життя Лесі Українки сформувалася культура нашої країни

В окремій кімнаті зробили "Лінію життя". На стінах - біографія Лариси Косач та її фотографії.

Автор: Марія Бєляєва
  Один із залів проєкту "Леся Українка: 150 імен" в столичному Українському домі - "Лінія життя". Різними кольорами зображені події життєпису Лесі Українки від народження до смерті, що відбувалося в культурі та соціуму та в світовій політиці.
Один із залів проєкту "Леся Українка: 150 імен" в столичному Українському домі - "Лінія життя". Різними кольорами зображені події життєпису Лесі Українки від народження до смерті, що відбувалося в культурі та соціуму та в світовій політиці.

- Люблю такий таймлайн, життя людини на тлі епохи, - пояснює Павло Гудімов. - Різними кольорами зображені події життєпису Лесі Українки від народження до смерті, що відбувалося в культурі та соціуму та в світовій політиці. Вона народилася у 1871 році, 1874-го відбулася перша виставка імпресіоністів у Парижі, а 1876-го винайшли телефон. Навпроти офіційної історії - неофіційна, її світлини.

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття фотографія була розкішшю, коштувала дорого. У Києві одним з монополістів був Франц Мезер. В його ательє фотографувалася всі родина Косачів. Бо завжди мав народний стрій. Тоді вони не ходили в народному вбранні, це вигадки радянських часів, щоб показати сільську Україну. Родина Косачів належала до модної інтелігенції. А коли хотіли змінити обстановку - йшли в фотоательє. Це була доба захоплення етнографією, тому знімалися в народних строях. Загалом збереглося 18 фотографій з Лесею Українкою. І на жодній вона не посміхається. Хоча в описах і листуваннях помітно, що має іронію та самоіронію. Можливо, це опозиція всьому. Неусміхнена Леся.

Навпроти зала, присвячена особистому життю поетеси. ЇЇ листи, оригінальні речі, одяг тої доби. Акторка зачитує уривки з листів.

Твори мистецтва художників різних часів, які зображають Лесю Українку, зібрали в залі "Образ".

Автор: Марія Бєляєва
  Твори мистецтва художників різних часів, які зображають Лесю Українку, зібрали в залі "Образ".  Показують в проєкті "Леся Українка: 150 імен" в київському Українському домі
Твори мистецтва художників різних часів, які зображають Лесю Українку, зібрали в залі "Образ". Показують в проєкті "Леся Українка: 150 імен" в київському Українському домі

- Вперше в Києві зустрілися два портрети львівського митця Івана Труша, які він зробив за життя Лесі Українки, - звернув увагу Павло Гудімов. - Це було у 1900 році, 29-річній жінці через хворобу було важко позувати. Її чоловік Климент Квітка вважав цей її портрет найкращим. Труш спеціально зробив репліку для польського графа, який хотів придбати зображення. Леся Українка була категорично проти. Художник пообіцяв знищити другий портрет, але не зробив цього. Зараз один знаходиться у львівському музеї, інший у київському. Важко відрізнити, київський трохи пошкоджений. Досі ведуться дискусії, який з них оригінальний. З цікавого є ще макет пам'ятника Лесі Українки Петра Кулика 1971 року. Він переміг у конкурсі, але у Києві поставили пам'ятник Галини Кальченко. Ця робота була революційна, а Кулик - один з найбільш недооцінених українських скульпторів. Також є перші видруки купюри у 200 гривень з зображенням Лесі Українки від Національного банку.

Автор: Марія Бєляєва
  Вперше в Києві зустрілися два портрета львівського художника Івана Труша, що він написав з Лесі Українки в 1900 році. Показують на проєкті "Леся Українка: 150 імен" в київському Українському домі.
Вперше в Києві зустрілися два портрета львівського художника Івана Труша, що він написав з Лесі Українки в 1900 році. Показують на проєкті "Леся Українка: 150 імен" в київському Українському домі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Зникає совєтський образ мужеподібної письменниці" - показали унікальну світлину Лесі Українки

На третьому поверсі Українського дому 28 стендів розкривають різні теми, які на думку авторів проєкту, є ключовими для розуміння життя і творчості Лесі Українки: від родини і середовища до ілюстрацій, постановок та екранізацій за її творами.

Автор: Марія Бєляєва
  На проєкті "Леся Українка: 150 імен" в київському Українському домі показують роботи художників, присвячені її творам
На проєкті "Леся Українка: 150 імен" в київському Українському домі показують роботи художників, присвячені її творам

- Актуалізацій постатей минулого - це завдання фахівців, які глибоко вивчають тему. Їх тексти ми намагалися скоротити та спростити. Якщо старшокласник прийде до нас, і щось не зрозуміє - ми погано зробили свою роботу, - продовжує Павло Гудімов. - На стендах наші акценти. Починаємо з її батьків, родини. А окрім Лесі були ще 5 братів та сестер. І всі вони відбулися, як письменники, науковці, діячі. Бо батьки багато вкладали в освіту дітей. А ще колекціонували народні предмети гончарства, ткацтва, досліджували етнографію. Її мама Олена Пчілка складала схеми народної вишивки. Перші поезії Лариси Косач вийшли у 1884 році у Львові, їх видав Іван Франко. Підписала псевдонімом "Леся Українка". Найімовірніше, це інтерпретація псевдоніма її дядька Михайла Драгоманова, який підписувався "Українець". Розказуємо про Колодяжне на Волині, де 1879 року родина купила маєток. Там побудували спеціальний "білий" будиночок для Лесі. Режисерка Алла Войтенко зняла фільм, як сьогодні виглядає Колодяжне. Не оминули Лесину хворобу, яку тоді називали сухотами. Від неї вмирало багато людей. В навушниках лікар розповідає, що це за діагноз. А в Інституті літератури знайшли рентгенівський знімок її руки. Леся мала три туберкульози - кісток, легенів та нирок. Біографію завершуємо похороном, на якому домовину, вкриту живими квітами, несли шестеро жінок.

Був здивований кількістю експонатів, присвячених Лесі Українці, які є в художніх музеях

Леся і радянська пропаганда. Переміщаємося у 1971 рік, коли відзначали століття з дня ї ї народження. Типова картина халтурного соцреалізму - "Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська слухають гуцульські мелодії", приїхала до нас з музею Франка у Львові. Українські письменники зображені на галявині в оточенні селян, один з яких грає на сопілці.

Автор: Марія Бєляєва
  Типова картина халтурного соцреалізму - "Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська слухають гуцульські мелодії" з музею Франка у Львові. Показують на проєкті "Леся Українка: 150 імен" в київському Українському домі.
Типова картина халтурного соцреалізму - "Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська слухають гуцульські мелодії" з музею Франка у Львові. Показують на проєкті "Леся Українка: 150 імен" в київському Українському домі.

Окремий розділ присвячений "Лісовій пісні", культу цієї драми-феєрії, до якого постійно звертаються митці. Кажучи сучасною мовою, це блокбастер. Хочу зробити окрему виставку про "Лісову пісню" як феномен візуального мистецтва. Цілий музей на стіні - це роботи художників, присвячені творам Лесі Українки. Шістдесятники шалено ілюстрували її поезії, робили експресивні та брутальні речі. І таким чином легітимізували свій політ фантазії. Леся давала можливість їм творити. Без прив'язки до її творів ці роботи могли бути осудженими. І звісно, театр та кіно. Серед фільмів варто відзначити "Йду до тебе..." 1972 року. Його зняв Микола Мащенко за сценарієм Івана Драча. Йдеться про Лесині стосунки з Сергієм Мержинським. В головній ролі - Алла Демидова.

Автор: Марія Бєляєва
  Режисери екранізували "Лісову пісню", а Микола Мащенко зняв фільм про Лесю Українку "Іду до тебе". Плакати показують на проєкті "Леся Українка: 150 імен" в київському Українському домі
Режисери екранізували "Лісову пісню", а Микола Мащенко зняв фільм про Лесю Українку "Іду до тебе". Плакати показують на проєкті "Леся Українка: 150 імен" в київському Українському домі

Працював над проєктом два місяці. Був здивований кількістю експонатів, присвячених Лесі Українці, які є в художніх музеях. Ми зібрали лише близько 200 творів та артефактів з 20 музеїв України.

Виставка "Леся Українка: 150 імен" працює в Українському домі до 8 березня. Вхід вільний за реєстрацією.

У вільний доступ виклали 14-томник з усіма творами і листами Лесі Українки, виданого в рамках 150-річчя. Попереднє "повне" видання було цензурованим і складалося з 12 томів. Принципова відмінність зібрання — це максимальна увага до рукописів Лесі Українки, зокрема до чернеток, які відкривають завісу над таємницями творчого процесу. Видання має вісім тематичних блоків: драматургія (1–4 томи), поезія та ліро-епічні поеми (5 том), художня проза (6 том), літературна критика та публіцистика (7 том), переклади (8 том), записи народної творчості та пісні, записані з голосу Лесі Українки (9 том), "Стародавня історія східних народів" та конспекти, виписки, нотатки (10 том), листування (11–14 томи).

Зараз ви читаєте новину «На жодній світлині Леся Українка не усміхається». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі