Мій батько був схожий на Дон Кіхота, а мати - на Санчо Пансу, - художник Матвій Вайсберг

5

Фото: Марія Бєляєва

У столичному Музеї Ханенків триває виставка Матвія Вайсберга. Основний цикл робіт "Штудії" демонструє переосмислення художником класичних творів мистецтва. Загалом представив 58 творів.

"Експозиція є великим експериментом. Фактично це започаткування нової виставкової концепції музею Ханенків. Ми вперше зробили інтервенцію робіт сучасного художника в основну експозицію на другому поверсі. Пощастило, що Матвій Вайсберг має цикл творів, який презентує його бачення класиків, - каже директорка музею Катерина Чуєва.

"Матвій не просто наш сучасник, він відомий за межами України художник. А в нашому музеї він бував з дитинства. Ось що буває з людиною, яка змалечку ходить по музеях, - жартує кураторка виставки Олена Живкова. - Традиція пересміювати, переписувати пращурів існує в мистецтві споконвіку. Починаючи з римлян, які нібито завоювали Грецію. А потім взяли мистецтво Еллади та переспівали на свій лад. На кожному етапі історії мистецтв були люди, які, озираючись назад, творили щось нове. У роботах Вайсберга це відчувається якнайкраще. Роботи, які ми показуємо в експозиції, можуть для недосвідченого ока виглядати як копії. Але це не копії, Матвій називає їх штудії. У Френсіса Бекона були такі штудії, наприклад "Етюд по портрету папи Інокентія X роботи Веласкеса". Це по суті, "освідчення в коханні" творам мистецтва.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві покажуть постапокаліптичну оперу "Чорнобильдорф"

Ми попросили Матвія, щоб він розмовляв не тільки з творами художників з іноземних музеїв, а й з нашими. Наприклад, з натюрмортом іспанського живописця епохи бароко Хуана де Сурбарана. Художник не відмовив, зробив свою штудію. Інший твір – за твором Леонардо Брамера, голландського художника ХVII століття. Називається "Святий Філіп охрещує Євнуха цариці ефіопської". Ще дві роботи Матвія з відчуттям старих майстрів знаходяться в залах Відродження і голландського мистецтва.

Окремий зал присвячений Дон Кіхоту Сервантеса. Це вже "рефлексії", не схожі на оригінали роботи. Дон Кіхот - знакова фігура на всі часи. Йдеться про ідеали та інтереси. Країна, яка вибирає ідеали, а не інтереси, в результаті виграє. Підхід до Дон Кіхота у Матвія цікавий. Він надихався ілюстраціями французького художника та гравера Гюстава Доре. Ми досі уявляємо собі Дон Кіхота, лицаря сумного образу, і Санчо Пансу саме такими, як їх створив Доре. В бібліотеці Ханенків ми знайшли унікальну книжку – перше видання Дон Кіхота з ілюстраціями Доре 1863 року, яке показуємо на виставці. Також експонатами виставки стали інструменти Матвія для створення монотипій (друкована графіка в єдиному екземплярі. – Ред.). Цікаво, що Богдан Ханенко присвятив Дон Кіхоту цілий кабінет. На шпалерах зображений цей герой, яким його бачили до Доре, ХVIII століття, - очима французького художника Шарля-Антуана Коапеля.

Третій ступінь взаємодії з класичним мистецтвом ілюструє цикл "Присвята Пітеру Брейгелю". Ми назвали роботи "метафорами". Однією з точок відліку стала картина "Мисливці на снігу" , її зазвичай згадують, коли починається зима. У Матвія немає ані прямих цитат цієї роботи, ані сюжетів, ані героїв. На мою думку, вийшли шедеври. Вони написані з усвідомленням і запереченням всіх прийомів живопису. Здавалося б, у традиційній техніці з полотном і олією важко сказати щось нове, а Матвію це вдалося.

- Щасливий і навіть шокований. Не міг уявити собі, що мої картини висітимуть на цих стінах. Цей музей в моїй уяві зажди був історичним з точки зору мистецтва, - каже Матвій Вайсберг. – "Штудії" з'явилися завдяки книжкам "Великі художники", які продавалися по 5 карбованців. Я дивився їх в майстерні і потроху малював. Не обирав свідомо – так ставалося, що щось бачив і це був удар по очах. Коли в мене народився син, його принесли додому, я побачив його профіль і згадав, що бачив такий на картині Жоржа де Латура "Новонароджений". Намалював три портрети, не міг зупинитися. Деякі портрети написані на використаних дошках для піци. Закрилась піцерія, мені їх подарували. Хотів щось таке спробувати.

З ілюстраціями Гюстава Доре я виріс. Дон Кіхота було легко малювати, бо батько за характером був на нього схожий, а мама - на Санчо Пансу. Я знав, про що малюю. Маю кілька циклів з Дон Кіхотом. Рятуюся ними. Коли мене у світі щось бентежить, малюю цього приборкувача вітряків. Є роботи, надруковані у техніці монотипії, є великі, написані акрилом. Цикл називається "А вітряки-то стоять, Санчо". Маю на увазі, що вони нікуди не діваються насправді, як би ти з ними не боровся.

У триптиху "Присвята Пітеру Брейгелю" мені хотілося передати настрій і світло його роботи. Але ще ці картини входять до великого циклу "Слабкий антропний принцип". Це науково-філософська концепція. Говорить, що наш Всесвіт збудований таким чином, що з'явилася людина. Вона є свідком, очима та вухами Всесвіту.

Виставка Матвія Вайсберга у музеї триває до 27 вересня.

×