За два місяці протестів на Майдані у Києві постали сотні спонтанних архітектурних споруд - намети, барикади, мистецькі об"єкти та інсталяції. Художник Микита Кадан називає це явище "анархітектурою": "непрофесійне, стихійне будівництво, що має безліч форм." Архітектор  Анастасія Пономарьова коментує революційний простір Майдану.

"Сам термін "анархітеркура" викликає у мене протест, він має негативний характер. Те, що зараз відбувається на Майдані, я б назвала яскравим прикладом громадського простору, який твориться руками самих городян. Він не має офіційного статусу, його побудова не прописана в документах. У нас бракує термінів, щоб визначити це явище, тому мабуть і з'являється ідея називати це "анархітектурою". У закордонній практиці є поняття "user generated urbanism" - тобто простір міста, організований і створений самими користувачами міста. Це з одного боку протидія тому офіційному плануванню території, яке нам пропонує керівництво міста. З іншого боку, це протидія бездіяльності тих людей, які мали б опікуватись містом. Максимум, що у нас роблять для міста - підфарбовують дерева і латають дороги, але ніхто не створює умови для комфортного перебування людини на вулиці. Як архітектор не перестаю дивуватись активності і винахідливості людей на Майдані: вони ніколи не чули про урбанізм, не є професійними будівельниками чи архітекторами, і навіть не здогадуються, що діють  в рамках модного нині в світі руху. Це іде десь з глибини: українці завжди були господарниками - ми споконвіку жили в чистих, розписаних хатах." 

"Символічним центром залишається Йолка. З неї багато чого почалося і вона - найяскравіший акцентом площі. Це місце зустрічі, після чого люди розходяться, хто куди по майдану. Якщо ви запитаєте киян, що є символом міста, більшість відповість - каштан. Хоча каштанів у Києві небагато, вони дуже недовго цвітуть і висаджені зараз переважно в центрі. Вузьке коло людей скажуть "київський ландшафт" - це справді так, він унікальний - річка, київські схили, але цей символ не популяризований. Йолка має всі шанси стати символом міста, а символ міста - річ дуже важлива, бо дає городянам відчуття гордості. Серед архітекторів ходять розмови, що Йолку можна представити на мистецьких чи архітектурних бієнале."

"Простір Майдану для мене не підлягає критиці - він єдиний і унікальний. Часто Києвом ходити не приємно - ріжуть око реклама, машини, сміття - це все дратує. На Майдані нічого не подразнює візуально. Досі я би сумнівалась, чи може територія між ЦУМом і Інститутською стати громадським простором, тепер кажу: однозначно так. Архітекторам треба зрозуміти свою роль у творенні такого простору в майбутньому: не треба приходити зі своїм планом і казати: "Будуйте і робіть, як я кажу." Треба використати енергію і ідеї людей, які зараз творять цей простір."

Анастасія Пономарьова

Архітектор, 28 років. Народилась в Макеєвці, закінчила Київський національний університет будівництва і архітектури, працює архітектором у бюро Zotov&Co. Координатор міжнародного конкурсу ідей на щорічному фестивалі сучасної архітектури CANactions. Одружена, живе в Києві. У вільний час в'яже речі - вважає в'язання не хоббі, а необхідною навичкою для життя після Апокаліпсису. Планує запустити лінію виробництва в'язаних меблів.

×