Наприклад, в картині грецький ідеал втілюють сумнівні герої - спартанці. За фільмом, більшість греків продавали свої будинки в Афінах заради халуп у Спарті. "Це все одно, що я б зараз поміняв свою квартиру в Торонто на кімнату в Пхеньяні", - пише Літл.

Надто мало відомо про царя Леоніда, і тому "створення історії про нього незрозуміле", крім того, невідомо, чи отримав Леонід спартанське виховання.

Зрадник Ефіальт з місцевого малійця, здорового тілом, перетворений на гротескну фігуру. Його викривлена у фільмі спина означає, що він не міг битися у фаланзі. Радше за все, за законами спартанської євгеніки, його б убили ще немовлям.

Персів у фільмі зображено монстрами й навіженими педерастами. Ксеркс, зростом у вісім футів, яскраво нафарбований, з тілом у пірсінгу, не виглядає потворним, оскільки відомо, що він був гомосексуалістом, що протиставляє його етичному співтовариству 300 спартанців. Проте, очевидно, що це іронія творців фільму, оскільки педерастія стала невід"ємною частиною спартанського виховання. Це було предметом частого осміяння в афінській комедії, де слово "спартанець" було рівнозначним "мужоложцю".

Таким чином історик Єфраїм Літл доходить висновку, що фільм помітно спотворює історію: перси перетворюються на монстрів, а греки всі надто людяні, повідомляє NEWSru.

×