17 липня завершився Каннський кінофестиваль. "Золоту пальмову гілку" здобув трилер "Титан" французької режисерки Джулії Дюкорно.

Цей фільм - найрадикальніший та об'єктивно найкращий лауреат "Золотої пальмової гілки" за останні роки. Так вважає кінознавець і виконавчий продюсер телеканалу "UA: Культура" Лук'ян Галкін. Розповів про головного переможця 74-го Каннського міжнародного кінофестивалю в репортажі на YouTube-каналі "Суспільне Культура".

Стрічка "Титан" розповідає про танцівницю Алексію. 10-річною потрапила в автокатастрофу. Отримала травму голови. Їй вставили в череп титанову пластину. Виступає на автошоу з танцями на капотах. Має спалахи агресії. Вбиває всіх, хто хоче від неї любові чи сексу. Її збуджують лише машини. Вагітніє від Cadillac, за сюжетом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Каннський фестиваль-2021: оголошені переможці

"Я дивився багато жорсткого кіно, але такого ще не бачив. Часом було нестерпно - кілька разів заплющував очі, - говорить Лук'ян Галкін. - Через соціопатію героїня стає серійною вбивцею, хоча й не ходить з ножем темними під'їздами. Першому залицяльнику встромляє у вухо шпильку для волосся. Батьків спалює живцем. Так здійснює акт помсти за холодність та ігнорування. Це метафора того, що емоційна шкода, яку завдають рідні, нітрохи не краща за фізичну. Алексія не підпускає до себе людей, не контактує з оточенням, практично не говорить. Знаходить названого батька в особі начальника рятувальної служби. Він бачить у жінці зниклого безвісти сина. У них утворюється контакт, якого раніше не мала ні з ким.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Каннські кінопрем'єри покажуть в Україні

Ключовий тут мотив прийняття себе. Особливо після трансформації тіла під час вагітності, ще й нетипової. Є чудова і промовиста сцена. Алексія вдавала із себе чоловіка в команді рятівників. Але вирішує не маскуватися під середовище. Танець на даху пожежної машини стає неочікуваним для колег. У цей момент героїня знаходить примирення із собою. Болюча тема тілесності актуальна і для жінок, і для чоловіків. Про це почали говорити значно більше.

Ціную історію не за насилля. Користуючись цими прийомами, режисерка розповідає про віднаходження жінкою свого я, ідентичності та власних кордонів. А неконвенційна форма зробить картину помітнішою, приверне увагу найширшої аудиторії. Обговорюватимуть довго. Багато людей будуть не готові. Саме за такі неформатні фільми на важливі теми ми цінуємо світові кінофестивалі".

Джулія Дюкорно стала другою режисеркою в історії, що отримала "Золоту пальмову гілку".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Один із найпотужніших українських фільмів - продюсер розповів про драму-призерку Каннського кінофестивалю

×