Історична мелодрама "Віддана" за романом Софії Андрухович "Фелікс Австрія" виходить у прокат 16 січня. Розповідає про панянку і служницю, які живуть разом в одному будинку 25 років.

Дія фільму відбувається наприкінці XIX століття у Станіславові – нині Івано-Франківськ. Головні героїні – наполовину німкеня, наполовину полька Адель та її служниця, українка Стефанія. Водночас є найближчими подругами й майже сестрами, але постійно конфліктують. Намагаються розібратися, хто вони одна одній. Батьки Стефи та мати Аделі загинули в пожежі. Батько Аделі доктор Анґер урятував обох дівчаток і виховував їх разом. Стефа веде господарство, прибирає й готує. Сприймає своє служіння Аделі як обов'язок і обіцянку її батькові. А та сварить дівчину через дрібниці. Але Стефа ніяк не наважується покинути господиню, за сюжетом.

"Я особисто не вважаю, що фільм тільки для жіночої аудиторії, – каже режисерка стрічки Христина Сиволап. "Віддана" – її повнометражний дебют. – Це, скоріше, позиціонування прокатника. Як на мене, це кіно для всіх глядачів.

Перечитувала роман багато разів. Це класна, приємна література. Я намагалася все нечітке й описове перетворити на якісь конкретні дії. Хоча дуже хотілося лишати описові, інтер'єрні речі. Пропрацьовували з художником: "Дивися, а от у Софії тут конкретно прописано, що в цій кімнаті є така й така штука, давай це зробимо". Все, що могли, намагалися втілити. Найскладніше було з гумовим хлопчиком Феліксом (має гіпереластичні суглоби. Фокусник використовував його для крадіжок цінностей у храмах. Його знаходять і залишають у себе головні героїні. – Gazeta.ua). У книжці описано, що він згортається в неймовірні клубки. А у нас є фізична дитина, яку ми не можемо так закрутити. Тому залучили кількох дублерів із різними вміннями.

Кастинг проходив чотири місяці. Найпростіше було визначитися з чоловіком Аделі – скульптором надгробків, українцем Петром. Ухвалили рішення за півгодини. Продюсерка мені каже: "Слухай, ну от є Роман Луцький – він так підходить на Петра". А я думаю: так, справді. І ще й з Івано-Франківська.

З головними героїнями це була довжелезна подорож. Ми шукали Стефу в Україні, а Аделю в Польщі. А за іронією долі все вийшло навпаки".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українському кіно потрібні зірки

Стефу зіграла польська акторка Маріанна Янушевич, а Аделю – українка Олеся Романова.

"Це кіно про любов. Про різні її форми, – говорить Маріанна Янушевич. – Трохи дивно було зніматися в українському фільмі. Чула лише про Юрія Андруховича – батька авторки роману. У мені багато рис героїні. Я старша в родині й усе життя опікувалася сестрами. І Стефка дуже співчутлива. Але в неї складний характер. Вона і міцна, і делікатна, тонка. На зйомках мені дуже сподобалися вбрання, прикраси, зачіски. Та українська мова – така гарна й незвична. Ніби й подібна до польської, але акценти і звучання інакші".

"Віддану" фільмували з квітня до червня 2019-го у столиці, Чернівцях та Білій Церкві. Декорації маєтку Аделі збудували у студійному павільйоні. Івано-Франківськ кінця ХІХ століття відтворили на чотирьох гектарах землі в селі Ніжиловичі під Києвом. Для зйомок пошили понад 150 костюмів. Залучили більш як 500 акторів масових сцен.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пилип Іллєнко назвав найочікуваніші українські фільми 2020 року

"Я не уявляла собі, що екранізація може вийти наближеною до того, що я писала. Але цікаво було ризикнути. Це було правильне рішення, – каже письменниця Софія Андрухович. – Насправді я все уявляла зовсім інакше. Жоден з акторів не схожий на моїх персонажів. Але від самого початку я собі постановила, що найрозумніше – просто дистанціюватися від цієї справи. Це щось інше, ніж мій роман. І це добре. Для мене набагато важливіше бачити інтерпретацію, ніж стовідсоткову відповідність моєї фантазії".

"Головним викликом було не зіпсувати першоджерело, – говорить сценаристка Аліна Семерякова. – Але, з іншого боку, треба було вносити зміни. Роман від першої особи, всі події непослідовні. Виринають, як спогади. Найбільше почуття у творі – це думки. А кіно – це що герой говорить і робить. Тому мені треба було розплутати клубок спогадів, винести міцну сюжетну лінію на перший план. Водночас треба було якось показати той дивовижний світ Стефи, який є очевидним у книжці. Щоб ми розуміли, яка вона є насправді, коли сама з собою. Так з'явилися живі портрети, літаючі риби. Головна героїня – по суті грайлива маленька дівчинка. Живе у своїй країні Оз і час від часу просто змушена боротися за своє щастя з якоюсь ворожою реальністю".

Бюджет стрічки – 60 млн грн.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У романі Софії Андрухович Франківськ пахне вугіллям

×