Фото: надані Яною Новіковою

- У Каннах режисер взяв мене за руку, і ми вийшли на сцену. Я не витримала і заплакала. Бо наш фільм переміг. Це значить - він найкращий, - ділиться переживаннями про Каннський фестиваль виконавиця головної ролі у картині "Плем'я" Яна Новікова.

У стрічці, що отримала три нагороди "Тижня критики" на Каннському кінофестивалі, немає субтитрів, а персонажі спілкуються між собою мовою жестів. Усі виконавці ролей — непрофесійні актори із вадами слуху. Режисер Мирослав Слабошпицький на знімальному майданчику розумівся із ними через сурдоперекладача. З акторкою Яною кореспондент Gazeta.ua спілкувалась письмово через Facebook.

Чому ти прийшла на кастинг?

- Я вчилася у Гомельському машинобудівному коледжі на 3 курсі. А потім зрозуміла, що це нудно, це не мій шлях. Знайшла підказку в серці, відчувала, що, можливо, мене чекає зовсім інше майбутнє, я можу йти далі до чогось кращого. З дитинства мріяла стати акторкою, займалася пантомімою. Розпитувала друзів, куди можна піти вчитися. Таким чином, дізналася, що в Києві є професійний театр для глухих "Веселка" в Культурному Центрі УТОГ. Там якраз набирали нових акторів і майбутніх студентів Академії циркового та театрального мистецтва. Я приїхала в Київ на конкурс, показала танець, жестову пісню і пантоміму "Життя людини". Їм сподобалося, як я показала пантоміму. Але мене не прийняли. Я дуже засмутилася. На прослуховуванні теж був режисер Мирослав Слабошпицький. Він запросив мене на кастинг фільм"Плем'я". Переживала, візьмуть мене чи ні, адже це був шанс. Потім сказали, що я здалася їм дуже сміливою. Була впевнена, що пройшла кастинг. Навіть не знаю, з чого я це взяла. Це доля, завдяки режисеру. Потім ще кілька разів приїжджала до Києва на проби і репетиції. В кінці вересня мені офіційно дали головну жіночу роль.

Яке було перше враження про сюжет?

- Нам розповіли, що головний герой Сергій приходить у нову школу, в якій є банда "Плем'я". Потім він закохується в однокласницю Анну. Вона - дівчина ватажка банди і займається проституцією заради грошей. Її мета - виїхати в іншу країну.

Нам пояснили, що це фільм про кохання. І про людину, яка не боїться боротись за любов. Сергій залишається один проти всіх, а всі — погані.

Що було найважче для тебе на зйомках? Розкажи про найскладніший епізод?

- Сцена аборту була найважчою. Не знала, як мені треба рухатися, як зазвичай почуває себе жінка, якщо їй роблять аборт. У мене не було такого досвіду. Ми з Мариною, яка грала жінку, що робить Ані аборт, репетирували з лікарем-гінекологом. Медик показувала нам, як це правильно робитися на спеціальній ляльці. Марина спочатку тренувалася на ній. А потім на репетиції зіграли сцену, і все вийшло.

Що відчувала, коли знімали еротичні сцени?

- Коли репетирували еротичні сцени, почувалась збентеженою, вважала, що це соромно. Режисер відправив нас у кінотеатр на фільм "Життя Адель" (стрічка-переможець Каннського кінофсетивалю у 2013-ому режисера Абделатіфа Кешиша про кохання двох дівчат — Gazeta.ua). Після цієї стрічки зрозуміла, що це робота, кіно, мистецтво. Моє ставлення до еротичних сцен змінилося.

Я побачила, що є багато хороших фільмів з такими сценами. Це не порно, а естетика. Ці сцени важливі, щоб передати повноту почуттів, щоб глядач вірив і співпереживав героям. Це як картини, як майстерність епохи Відродження. Наприклад, одна наша сцена схожа на картину "Адам і Єва" Альбрехта Дюрера.

Звичайно, мені довелося готуватися до еротичних сцен. І не тільки емоційно. Я повинна бути в хорошій фізичній формі. У фільмі "Життя Адель" дуже подобається сцена, як героїня готувала макарони. Я дивилася фільм і думала: "Ням". І вирішила спробувати зварити такі ж для гостей. А потім Олена Слабошпицька дізналася про це і насварила мене. З вересня я сиділа на дієті. Лена заборонила їсти солодке і майонез. Вона сказала: "Якщо хочеться солодкого, тоді їж сир з медом, це дуже корисно". Я спочатку мучилася, а потім звикла .

Ще мені довелось ходити в спортзал. А потім Олена навчила спеціальну процедуру - обгортання для схуднення ніг. У мене мали бути красиві й стрункі ноги.

Як змінила твоє життя робота над фільмом?

- Я отримала досвід і стала мудрішою. Стала актрисою завдяки фільму " Плем'я". Тепер відчуваю себе дорослішою. Зараз вивчаю англійську мову, це важливо для кар'єри. Хочу продовжувати працювати в кіно, хотіла б грати в театрі.

Як тобі Канни?

- Там дуже круто, красиво, багато відомих людей. На Каннській прем'єрі нашого фільму були 3 перекладача: один перекладав з російської мови жестів на французьку мову жестів, другий - з французької мови жестів на французький для чуючих, а третій - з французької на англійську. З командою "Плем'я" виходили на сцену. Спочатку режисер звертався до глядачів, а потім я говорила мовою жестів через перекладача. Коли подивилися наш фільм, всі аплодували, були захоплені. У мене брали автографи, фотографувалися і навіть обіймалися. Говорили: "Браво!" На церемонії нагородження "Тижня критики" дізналися, що перемогли. Режисер Мирослав взяв мене за руку, і ми вийшли на сцену. Він виголосив слова подяки, я теж дякувала фестивалю і глядачам. Режисер перекладав, а потім я не витримала і заплакала. Я плакала, бо наш фільм переміг, і це значить - він найкращий. Я відчувала любов всіх цих людей, хотілося всіх обійняти. Слабошпицький взяв мене на руки і спустився зі сцени. Подумала, що зараз ми впадемо. На щастя, моя вага зараз 48 кілограм, і він втримався. Я хочу сказати всім: якщо ви будете слухати своє серце, завжди будете знати правду. У перемогу потрібно вірити, не важливо хто суперник. Головне вір в себе. Ніколи не здавайся!

×