Як стати жінкою - "Дівчину з Данії" заборонили у ісламських країнах

4 номінації на Оскар має фільм "Дівчина з Данії", що виходить у прокат 21 січня. Картина оскароносного британського режисера Тома Гупера змагається у категоріях найкращий актор, актриса другого плану, художник-постановник і костюми. І це насправді її найсильніші сторони.

Коректно буде написати саме "найкращий актор", а не "найкраща чоловіча роль", бо британський актор Едді Редмейн грає не тільки чоловіка. Це історія Галатеї. Данія, кінець 1920-тих. Художник Ейнар Вегенер витворює із себе жінку. Ми спостерігаємо народження нової особистості - Лілі Ельбе. Починалося все забавкою - дружина Ейнара Герда попросила попозувати для завершення жіночого портрету. Ейнар одягає шовкові панчохи і золоті черевички на прохання дружини. Потім позичає її сукні та нічні сорочки і зупинитися вже не може. Дружина малює його в образі Лілі - і загадкові жіночі портрети стають її знахідкою у живописі, ведуть до успіху та виставок у Парижі. Та Ейнар виявляє, що Лілі завжди жила у ньому. Спершу він вчиться ходити і одягатися як жінка, згодом вже не може припинити нею бути.

Важливо зазначити, що фільм зняли за реальними подіями. Головний герой був першим чоловіком, що наважився на операцію зі зміни статі. В основі сюжету книжка про Вегенера "Із чоловіка у жінку", що вийшла 1933-го за його щоденниками.

Поряд із класичною красою шведської акторки Алісії Вікандер у ролі дружини Ейнара, Едді Редмейн грає зеленооку дівчину "з родзинкою". Грає так, аж навіть образливо, що чоловікові вдається бути цікавішою і загадковішою жінкою, ніж його дружина. Мабуть, все залежить від бажання. Адже якщо Герда бажає реалізуватися як художниця, то Ейнар-Лілі найбільше хоче бути саме жінкою і докладає до цього зусиль. Звідси цей шарм. Це як зараз жінкам радять дивитися майстер-класи з макіяжу травесті-дів - там багато цінних порад і знахідок. І зусиль.

Тут можна згадати і традиції античного театру, де усі жіночі ролі завжди грали чоловіки. Хоча, роль Ейнара спершу пропонували саме акторці - Ніколь Кідман. І це теж не вперше, жінка грала би чоловічу роль у кіно - пригадаймо Кейт Бланшет у образі Боба Ділана у фільмі "Мене там немає" Тодда Гейнса.
Хоча "Дівчина з Данії" мелодраматична і дещо спрощена, місцями пласкувата, як і належить кіно для широкого глядача, фільм все одно завдяки дражливій тематиці заборонений до показу у Катарі, ОАЕ, Омані, Бахрейні, Йорданії та Кувейті.

"Погляд жінки - це тягар для чоловіка. Жінка до такого звична. А коли над чоловіком панує погляд жінки - це бентежить. Хоча може бути приємно - якщо скоритися її волі" - каже Герда з цигаркою в губах сором'язливому панові, що позує їй для портрету. Дружина Ейнара - тогочасна емансипована жінка. Як і її подруга - вродлива і талановита балерина Ула. Її зіграла дружина Джонні Деппа Ембер Герд. На вечірці Ула хизується сексом із двома красенями-чоловіками, притому одночасно. Каже, що має чим вразити одружених. А Герда та Ейнар розповідають свою історію знайомства - чим можуть вразити і незаміжніх.

"Дівчина з Данії" - це історія про любов і вірність. "Мені стає краще, коли я чую твій олівець. Я завжди виходжу у тебе краще, ніж я є. Ти робиш мене вродливою" - каже Ейнар-Лілі своїй дружині, коли та будить його шарудінням олівця. Після виснажливого лікування його чоловічої неспроможності радіацією - такі були методи.

Один з моментів, який пожвавлює українського глядача - зовнішня схожість бельгійського актора Матіаса Шонартса із президентом Росії. Навряд чи номіновані на Оскар художники-постановники закладали цю схожість, але на прес-показі залом роздавався регіт з його появою на екрані. Особливо коли герой спав на лікарняній лавці. Як кажуть, що "у кого болить". "Давайте с Путиным заткнемся и посмотрим фильм" - долинали обурені коментарі глядачів, звернені до надто галасливих сусідів.

"Дівчину з Данії" варто дивитися заради набережної Копенгагена на широких екранах і дощових паризьких вулиць та кав'ярень у стилі ар-нуво. Вишукані костюми героїв доповнюють не менш атмосферні пейзажі. І ті, і інші не є простим фоном у фільмі - вони стають ключовими деталями. Як от дерева на тлі засніженого болота - сюжет, до якого весь час повертається Ейнар на полотні. Це спогад, який тримає його з дитинства - і пошуки правильного відтінку снігу нагадують пошуки у пам'яті першої любові - яка розгорталася на цьому пейзажі. А за кожну сукню чи шовкову хустину герої боряться - із собою чи зовнішнім світом.