Фото: facebook.com

Відсмоктати фалоімітатор - 500 грн. Зняти ліфчик - 1000 грн. Імітувати секс з партнером - 1000 грн.

Таку пропозицію отримала акторка Оксана Черкашина від посередника/посередниці директора і художнього керівника столичного театру "Актор" Слави Жили щодо ролі в його новій виставі "Містер Баттерфляй". У повідомленні йшлося про те, що шукають акторок, готових зіграти в постановці зі зйомками топлес та імітуванням сексу. Участь у проєкті в жанрі трилер передбачає запис відео. За сюжетом, героїні долучаються до Zoom-конференції й роблять це для екрана ноутбуку.

Про ситуацію Оксана Черкашина розповіла на своїй сторінці у Facebook. "Ознайомтеся, чим займаються деякі художні керівники українського театру на карантині," - звертається акторка на початку допису. Також виклала скріншоти з цінами за оплату зйомок.

"Декілька годин тому мені приходить повідомлення з ганебною пропозицією праці від посередника/посередниці людини, яка очолює один з державних театрів, продюсера Слави Жили, тобто представника держави, - пише Черкашина. - На питання, чому б це мене мусила зацікавити ця пропозиція знятися топлес, відповіді не було. Подробиці і розцінки в скріншотах.

Ви о...єлі, бл...? Я не шмат м'яса і це вам не ескорт. Я не зацікавлена у вашій пропозиції облизувати фалоімітатор за 500 грн для ваших вистав. Ви відмовляєте мені в звичайній людській гідності, об'єктивуєте мене, знущаєтесь. Впевнена, ви перші будете топити за Харві, Яна Фабра, Хрінжановського і подібних до них. Кажучи, що не мали жодних намірів використати службове положення в своїх низьких, збочених, непрофесійних цілях. Бо якщо ви поважаєте акторів, треба присилати як мінімум опис/референс/пояснення контексту, а не "Другая персонаж снимает лифчик - 1000 грн".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сексизм і об'єктивація: від чого досі не вилікувалося українське суспільство

Я не зацікавлена обслуговувати ваші недолугі, патріархальні погляди і режисуру. Я поважаю себе і своїх колег, і головне - своє тіло. Моє тіло - моє діло. Якщо я роздягаюсь на сцені, наприклад, у виставі "Вино" з десятьма так само роздягненими чоловіками, нормалізуючи оголене жіноче тіло. Або використовую фалоімітатор у виставі "Психоз", ставлячи під сумнів гендерні стереотипи. То це значить, що я вирішила грати ці сцени і свідома наслідків. Це мій акторський принос, якщо хочете. А не тому, що якийсь режисер мене примусив це зробити. Вважаю ваші дії і вашу пропозицію праці насиллям по відношенню до мене і вимагаю пояснень. А також на всяк випадок ознайомтеся із Законом "Про захист суспільної моралі". Бо може виявитися так, що акторка, яку ви вже зняли, не просто напише пост в фб, але звернеться в суд.

Я не хочу в цій ситуації мовчати. Не хочу відчувати себе на самоті. А найголовніше, не хочу, щоб ця ситуація пройшла непомітно. Бо насправді стосується не тільки мене, а кожного з нас, хто стикається з щоденним насиллям і відсутністю вибору в театрі або суспільстві і боїться сказати про це. Насилля в театрі відбувається щодня. Ті, хто має владу, постійно нею зловживають. Від сексуального, фізичного та емоційного насилля до отаких от дивних пропозицій. У мене дуже багато друзів і подруг, які пережили подібний досвід, але просто бояться озвучити його через страх втратити роботу. Може, просто настав час об'єднатися, вивести це питання в публічний дискурс із фактами, іменами і прізвищами. Шановні друзі і подруги, допоможіть не залишити цю ситуацію нерозв'язаною і підкажіть, як діяти. Дякую".

До допису Черкашина додала хештег #цевамнеескорт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Театрали опинилися за бортом держави й життя - директорка "Дикого театру"

Також поділилася думками щодо ситуації з онлайн-журналом Wonderzine.

"Мені така пропозиція була надіслана вперше, - каже Черкашина. - Порівнювати її з пропозиціями на роль у фільмі з еротичними сценами немає сенсу. Бо це абсолютно інша професійна процедура порядку дій. Від надіслання сценарію, умов кастингу й до обговорення деталей зйомки. У пропозиції знятися у фільмі роздягається моя героїня. А в цій - запропонували роздягтися саме мені.

Мене принижує, що саме мені в приватному повідомленні запропонували роздягтися, облизувати фалоімітатор й імітувати статевий акт для відео. А не мені як акторці запропонували роль, в якій є сцена з цими діями.

Це різниця. У цій пропозиції Слави Жили тіло акторки зведено до режисерської маніпуляції для відео, яке буде частиною вистави, про зміст і позицію якої не повідомляється. Навіть якби воно не було пов'язане з еротичними сценами, у мене б усе одно виникло питання, в якому контексті буде використаний запис зі мною.

Також вбачаю в цій пропозиції об'єктивацію мого тіла. Тобто будь-яке тіло - в цій ситуації жіноче, і я вважаю це ознакою сексизму - може в уяві режисера виконати цю роботу. Це неприйнятно для професійних акторок і акторів. Ми не звірятка, які за гроші стрибають так, як хоче замовник. Це принизливо.

І мою гідність принижує така форма подання та пропозиція дій, які можна трактувати неоднозначно, не знаючи контексту".

Слава Жила прокоментував звинувачення для сайту Wonderzine.

"Я нікого не уповноважував пропонувати Оксані Черкашиній взяти участь у моєму проєкті, - говорить театральний продюсер. - Я завжди сам веду перемовини з акторами. Мені видається, що хотіли поділитися можливістю заробити й направили її адресно.

Я зробив допис про зйомку, актриси писали мені й запитували деталі. Пояснював, що формат 18+, і попереджав, що це не класичний театр і мінімальний бюджет. Кому було ок, цікавився далі. Я розписував, які будуть кадри та тривалість зйомки. Якщо продовжувався діалог, то ми вже доходили до розмов про сюжет, задачі, конфлікт.

У виставі "Містер Баттерфляй" ідеться про Zoom і його користувачів. Персонажі намагаються потрапити на престижну вакансію в одній з IT-компаній. На кожного чекає низка складних випробувань, але залишитися має тільки один. Це вистава, де саме глядач впливає на сюжет і вирішує, чи достойні учасники продовжувати гру. Згадані епізоди, де акторки оголюються, мали б бути використані в переформатованій і переосмисленій класичній п'єсі.

Кожен суб'єктивно визначає для себе поняття об'єктивації жіночого тіла. Але всі ми намагаємося довести все до інтерсуб'єктивного та домовитися суспільно. Тож оголення та імітування сексу в театрі може відбуватися по-різному.

Ще 15 років тому я дивився на імітацію сексу в німецькому театрі. Тобто це не об'єктивація, як на мене. Та й узагалі: чим тоді займався Жолдак, оголюючи тіла в "Один день Івана Денисовича"? Або Віктюк у своїх постановках?

Оксана Черкашина виходила на сцену в театрі "Актор" зі страпоном та імітувала секс у виставі "Психоз" - що це тоді? Або остання прем'єра вистави Vino в іншому театрі, де дописувачка грає топлес - це мистецтво чи об'єктивація? Тут можна сказати, лише коли побачиш результат роботи, зйомки, постановки, а не особистого листування.

Мені шкода, що мої слова, які я вважаю вирваними з контексту та іншого листування, створили непорозуміння й завдали моральної шкоди акторці. Карантин змусив багатьох гостро реагувати на різні події. Мене самого вразила ситуація, яка склалася, і в майбутньому я буду намагатися використовувати більш відповідні формулювання".

×