Виставка кераміки 26-річної Зої Предко "Внутрішні світи" відкрилася 18 березня у столичній "Ен ґеллері" на вул. Басейній, 21б. Представлено зо два десятки глиняних ваз. Їхні форма та оздоблення, на думку Зої, виражають внутрішній світ людей, яким вони присвячені: Богдана Ступки, Олега Скрипки, Руслани Писанки, Богдана Бенюка, Анатолія Борсюка, Владислава Ями, Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко.
У галереї два невеликих зали. Усі відвідувачі всередині не поміщаються, тому зазвичай відкриття проводять надворі, перед входом. Поруч із Зоєю стоять її мама, 56-річна Ольга Михайлівна, та племінник Андрійко.
— Це моя перша виставка, — каже майстриня. — Усі ці роботи зберігалися вдома. Власної майстерні поки що не маю, тому працюю у своїй кімнаті. Там такий бардак — всюди недороблені роботи, глина, навіть штори нею замащені. Але мені так зручно: можна вранці вставати й прямо в піжамі щось ліпити.
Потім журналістів запрошують усередину, інших гостей не пускають. Пропонують їм канапки та цукерки на столику перед входом.
На виставку завітав телеведучий Анатолій Борсюк, 61 рік, інші зірки не прийшли. Обіймає й цілує Зою в щічку. Та веде його до виставкового залу. Анатолій довго роздивляється свою вазу. Вона широка, майже пласка, з одного боку зображено квітку на високій ніжці.
— Треба було би зробити вужчим горлечко, — пояснює Зої. — Бо виходить, що я нібито дуже відкрита людина, а це не так. Рідко показую, що в мене всередині твориться, натомість радо можу вислухати інших.
Борсюк помічає вазу, присвячену телеведучому Юрію Горбунову. Під нею напис: "Я одружилася би з цим чоловіком, якби в нього не було дружини".
— Бачив Юру годину тому, — згадує. — Сказала б, я його сюди б притяг. І з Владом Ямою нещодавно бачився, теж міг запросити.
Вази Зоя виготовляє за технікою трипільської й зарубинецької культур — без гончарного кола. Спочатку ліпить кілька сантиметрів. Коли все підсихає, доліплює ще.
І з Владом Ямою нещодавно бачився, теж міг запросити
— Маленьку вазочку можу зробити за 2–3 години, на велику витрачаю по кілька днів. Коли виріб висох, його випікають іще в спеціальній печі — там температура близько 1000 градусів. За це плачу 500 гривень. Відразу закуповую кілька тонн глини на фірмах, які займаються виготовленням кераміки. Кілограм коштує близько 3 гривень. Але ж із нього можна виліпити хіба що невеликого коника. На вазу висотою 60 сантиметрів йде 8–10 кілограмів. Та коли виріб висихає, важить удвічі менше. Поки що не продаватиму ваз, — додає Зоя. — Це лише початок великої колекції.
Є й вироби присвячені прем"єрці Юлії Тимошенко та президентові Віктору Ющенкові.
— Улітку я давала майстер-клас із виготовлення кераміки на етнофестивалі "Країна мрій", — згадує. — І саме робила цю вазу. Ющенко підійшов, присів поруч, торкнувся. Запитав, як такі тендітні руки, можуть виконувати таку важку роботу.
Президентська ваза помаранчево-руда. Велика, з випуклими боками й вузьким горлечком, обплетена кількома мотузками.
— Навколо Ющенка плетуть багато інтриг, — пояснює Зоя. — Він розривається між різними партіями, інтересами, людьми, тому і прикрасила виріб мотузками.
Ваза Юлії Тимошенко не підписана. Під нею лише лежить папірець зі словами "Вибачте, що без коси". Вона виліплена зі світлої глини, нагадує силует жінки, що стоїть, упершись руками в боки.
— Тимошенко нікому не дасть себе образити, — каже Зоя. — Вона жіночка гонорова, тому й вазу таку зробила.
Виставка триватиме до 31 березня. Вхід вільний.
2 
35413
Коментарі
1