— Ми багато говорили, курили й слухали музику, — розповідає диригент 43‑річний Міхеїл Менабде про останню зустріч із композитором Гією Канчелі. Він помер у жовтні 2019‑го.

Канчелі відомий за музикою до фільмів Георгія Данелії "Кін-дза-дза", "Міміно". Останні 30 років жив у бельгійському Антверпені.

Восени 2020‑го у Києві мав відбутися концерт до річниці смерті композитора. Через карантин захід перенесли. Пройде 18 червня у ­Національній філармонії.

У програмі твори Канчелі для віолончелі, контртенора й оркестру, "Незакінчена" симфонія Шуберта. Також прем'єра — "Ангел" Максима Шалигіна для струнного оркестру.

— У 19 років я закінчив хореографічне училище і почав працювати у Тбіліській опері, — про­довжує Менабде. — Один із перших виходів на сцену — балет "Федра" Гії Канчелі. Якось під час репетиції до залу увійшов маестро. Це була наша перша зустріч.

Коли мені виповнилося 23, почав серйозно займатися сольфеджіо, брав приватні уроки музичної теорії, гармонії. Мав вирішити — залишаюся танцівником чи йду далі.

У Тбіліській консерваторії немає факультету симфонічного диригування. Гія Канчелі порадив поїхати до Києва, вступити у клас Романа Кофмана. Вважав того одним із найкращих виконавців ­своєї музики. Завдяки рекомендації Гії я як іноземний студент навчався у Кофмана безкоштовно за програмою культурного обміну.

18 червня прозвучить "Діпліпіто" — мабуть, найтихіший з усіх творів Канчелі. Так називається грузинський ударний ­інструмент — два глиняні горщики із натягнутими шкіряними мембранами. Такий собі маленький бонг. Грають на ньому переважно тихо. Наприкінці чуємо простий ритмічний малюнок. Композитор говорив, що так хотів підкреслити співіснування протилежностей — надія й безнадія, усмішка й сум, життя і смерть.

2018‑го відвідали маестро в Бельгії з моїм другом, композитором Максимом Шалигіним. Незабутня зустріч тривала понад 7 годин. Саме після цього у Максима виникла думка присвятити новий твір Канчелі.

Солісти концерту — Артем Полуденний, віолончель, і Роман Меліш, контртенор.

×