Земфіра в Києві заспіває "Лаша Тумбай"

 

"Я же просила, чтоб никого не было", — сердиться 31-річна російська співачка Земфіра біля службового входу в Палац спорту.

14 лютого вона влаштувала там прес-конференцію. Надворі Земфіру чекають четверо дівчат, у кожної — по букетику тюльпанів. Земфіра не бере квітів, швидко йде всередину, затуляючи обличчя рукою.

26 лютого в Одесі починається український тур Земфіри. Вона виступить також у Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Кривому Розі та Харкові.

— Це найбільш нелогічний мій тур, — зізнається Земфіра. — Багато питань щодо його організації. Наші країни все далі одна від одної. Добре, що ми взагалі сюди приїжджаємо. В українських виконавців такі ж проблеми в Росії.

Земфіру запитують, що вона розуміє під словом "рок".

— Я не зможу так швидко сформулювати, — замислюється. — Зверніться краще до словників. Я займаюся творчістю. Колись визначила жанр своїх пісень — мелодраматичні популярні пісні.

— Що цікавіше — працювати в студії чи на концерті? — цікавляться журналісти.

— Якщо музикант каже, що йому цікаво працювати в студії, він — студійний черв"як. Сенс нашої професії — виступати, бути на сцені. Тому ми приходимо в цю професію.

Скаржиться, що робота не залишає вільного часу.

— Друзі радять послухати новий альбом Пола МакКартні — вже півроку не зберусь. Хоча я за те, щоб кожний обирав те, що йому слухати. Недовірливо ставлюся до порад із приводу музики. Це дуже тонкий момент.

— Ви дивитеся російський проект "Две звезды"?

— Трохи бачила, уривками. Мені не дуже симпатичні ці новомодні формати телешоу. Там всі так серйозно цим займаються. І кожен заявляє, що пішов туди не заради слави. Мовляв, я хотів собі доказати!— гримає кулаком об стіл. — Але це ж можна і без камер.

— Вас часто порівнюють з Аллою Пугачовою. Як ви цього ставитесь?

— Ніяк, — знизує плечима. — Аллуся да Аллуся.

— Что вы все фотографируете? — раптом сердито звертається до одного з фотографів. — Хороший фотограф раз-два и снял. А вы прямо в лицо камерой.

Нещодавно подруга співачки режисерка Рената Литвинова зняла фільм "Зелений театр у Земфірі". У Росії його презентували наприкінці січня.

— Це дуже амбітний проект, — каже Земфіра. — Не щодня артисти випускають фільм про себе. Перед тим як переглянути фільм, я над ним працювала місяців чотири. Бачила всі ці монтажі. Коли дивилася, було трохи незручно за ту частину, в якій є монологи. А музичною частиною пишалася.

— Кажуть, ви з Ренатою Литвиновою посварилися?

— Коментувати жовту пресу — не панське це діло, — хмуриться. — Рената добре зняла мене в цьому фільмі. Я там дуже красива. Хоча я достатньо самокритична людина. Дивилася фільм уже кілька разів, і він мене не напрягає, це вже добре. Дуже важко дивитися на себе на великому екрані.

25 лютого фільм презентують у Києві.

— Обов"язково підлечу на прем"єру, — обіцяє співачка. — Київ — важливе для мене місто. Ще й тому, що остання глава мого життя називається Шуров, — дивиться на клавішника українського гурту "Естетік Едюкейшн" Дмитра Шурова, 36 років. Останній рік він працює з Земфірою, допомагав їй записувати альбом "Спасибо". — Шуров у фільмі блистав, акі Ален Делон.

— Ніс на половину екрана, — віджартовується Шуров.

— У мене брова на пів-екрана, а в тебе ніс, — додає Земфіра.

Наостанок прес-конференції показують кількахвилинний трейлер фільму "Зелений театр в Земфірі". Співачка дивиться, підперши підборіддя кулаком. Потому обіцяє підготувати сюрприз на київський концерт 5 березня.

— Ми в кожному місті співаємо цікаві пісні. У Тбілісі вчора співали "Читту-брітту". У Ростові — "По Дону гуляет казак молодой". Звичайно, в Києві теж буде щось цікаве.

— "Лаша тумбай"? — припускають журналісти.

Якось на своєму концерті Земфіра співала цю пісню Вєрки Сердючки.

— А це що, народна українська пісня? — іронізує співачка. — Добре, спеціально для вас ми виконаємо цю пісню. Почнемо з неї концерт у Києві.

×