— Хочу купити українську вишиванку. Наш одяг схожий на ваш, — дивується мексиканець Алехандро Візанойва, 25 років. — Рідні вважають, що вишиванки неповторні, а, виявляється, десь є ще кращі. Ваш національний герой — поет Тарас Шевченко, а наш — священик Мігель Ідальго, — показує його портрет. — Він боровся за незалежність Мексики проти іспанських колонізаторів.

Алехандро приїхав до Луцька не фестиваль "Поліське літо з фольклором".

— Не знаю, хто такий Тарас Шевченко. Багато чув про футболіста Андрія Шевченка. Може, то його родич, — роздивляється пам"ятник Кобзарю палестинець 21-річний Махнолій. На ньому довге чорне плаття "елкумбаз" (традиційний палестинський костюм. — "ГПУ"). На голові однобарвна сіра хустка — "алхата". Чоловік виступає з танцювальним колективом.

Іноземні артисти декламують "Заповіт" Шевченка десятьма мовами. "Джаффра" з Ізраїлю читають вірш арабською, мексиканці з гурту "Тсасна" — іспанською, актори з Північного Кіпру та Мартініки — турецькою та французькою. Польською "Заповіт" лунає майже як український:

"Поховайцє мнє і встаньцє,

І кайдани рвіцє..."

22 серпня в обласному театрі учасники фестивалю влаштували гала-концерт.

— Тільки би іноземці голову не піднімали. На стелі все позатікало, стіни жовті, — нарікає лучанка Олена Данильчук, 50 років.

Хлопець та дівчина з гурту "ПомКапель" ("Яблуко з корицею") із Мартініки під швидку музику міцно притискаються одне до одного. Поступово скидають із себе одяг. Це нагадує стриптиз.

— Глядачам сподобався наш танець "Плейбойз", — сміється темношкіра танцюристка 38-річна Джессі Аламелу. — Чоловіки нам підсвистували, а жінки мовчали. Може, їм не сподобалося?

До Луцька артисти приїхали за власний кошт. Оселилися в готелі "Світязь". На проживання та харчування гостей організатори витратили 320 тис. грн.

"Поліське літо з фольклором" відбувається з 1994 року раз на два роки. У ньому  взяли участь 5910 колективів із 40 країн.

×