У столичному палаці "Україна" Михайло Жванецький, 73 роки, читав жарти, написані цього літа на дачі в Одесі. Програма називається "Концерт для своїх".

— Я це можу читати лише в Києві. Ніде більше мене не зрозуміють, — каже сатирик. — У вас були парламентські вибори, і ви знову обрали тих самих. Це як борщ: поклали продукти в каструлю і накрили кришкою. А потім перемішали й думаєте, що стане смачніше.

Згадує й помаранчеву революцію.

— Не варто свободу на площах відрами роздавати. Нашим людям треба по чайній ложечці, — мружиться Жванецький.

Критикує Росію:

— Якщо її не критикувати, у них знову буде СРСР. Іноді мені кажуть, що я старий — за сімдесят уже. А я відповідаю: "Ні, бо у мене півжиття несправжні, а радянські".

Виступ Жванецького триває 2 год. з перервою. На сцені стоїть стілець, але сатирик жодного разу на нього не сідає.

— Правда, я талановитий? — кокетує із залою. Публіка аплодує. — Відчуваю, що літо пройшло не даремно.

Квитки на концерт коштували 50–500 грн, вільних місць у залі немає. У холі продають за 80 грн DVD-диск із концертами Жванецького. За ним вишикувалася черга. У продавщиці запитують ще й збірник його жартів "Мой портфель", що вийшов три роки тому.

— Книжок сьогодні не привезли, — пояснює продавщиця. — Купуйте диски, Михайло Михайлович на них розпишеться.

Думаю, кого ще можна чекати, якщо я є?

Жванецький народився в Одесі в родині лікарів. Працював механіком у порту. 1963-го познайомився з Аркадієм Райкіним, який приїхав до Одеси на гастролі. Через п"ять років вони виступили зі спільною програмою "Світлофор". 1988-го Жванецький створив у Москві Театр мініатюр. Керує ним і досі.

— Нещодавно Саша Калягін мене запросив у свій театр "Ет Цетера", — згадує сатирик. — Я прийшов, а всі на когось чекають. Думаю, кого ще можна чекати, якщо я є? Коли це заходить Путін. Проходить повз металошукач. Я його підколюю: "Чого не дзвенять ваші сталеві нерви?". А після вистави хтось із протокольної служби схопив мене за задницю, сказав: "Ідіть, не озирайтеся". Завели мене в якусь кімнату, а там сидять Путін із Калягіним. Російський президент розказав нудний анекдот про євреїв.

Глядачка дарує Жванецькому букет і просить підписати їй книжку.

— Це ж думать треба, — бере букет і відмовляє сатирик. — Краще приходьте за лаштунки.

Після двогодинного концерту Жванецький хвилин 20 сидить у гримерці. Потім іде до службового входу. Там на нього чекає з десяток шанувальників із книжками в руках. Два охоронці супроводжують його. Ще двоє несуть корзини та букети з квітами, ставлять їх у багажник чорного "мерседеса".

— Давайте без автографів, я дуже втомився, — говорить сатирик. Охоронці відтісняють його фанатів від авто. Жванецький їде до готелю "Україна".

×