Кіровоградець Володимир Нагорний, 47 років, колекціонує колеса від возів, горщики, вишиванки, рушники, килими, церковне начиння та інші старожитності. 5 тис. експонатів тримає у двох орендованих приміщеннях.

— Мені років 8 було, як батько знайшов на городі мідну монету 1756-го. Я й досі зберігаю її як талісман, — розповідає колекціонер. — За фахом я товарознавець. Років 10 тому став їздити по селах Черкащини, Кіровоградщини — купував у бабок  речі. Відколи горщики і прядки захарастили квартиру, почав пропонувати їх у музеї, до галерей. Розбагатів, відкрив реставраційну майстерню.

Веде до складу, заставленого ящиками, скринями, картинами, килимами, макітрами.

— У мене посуду більше, ніж у музеї Суботова, — хвалиться. Чоловік трохи заїкається. — В Україні збереглося кілька коліс  козацьких часів. Два є у мене, а два я подарував Вікторові Ющенку. Відкрив для нього цвітненську кераміку (у с. Цвітне був найбільший осередок гончарства Наддніпрянщини. — "ГПУ"). Презентував Віктору Андрійовичу хатинку, зроблену із глини братами Пономаренками 1947 року. Дашок у ній знімається, а всередині — сільська хата з піччю та лавою. Моя дружина Галина бачила по телевізору, коли крутили передвиборні ролики, як на столі в Ющенка стояла ця хатинка.

— Є клієнти, які розуміються на історії, — веде далі колекціонер. — Художник Петро Гончар замовив меблі для музею батька Івана Гончара. Артист Ігор Скляр попросив упорядкувати йому дачу в Криму. Сказав: "Мне нужен воз, я положу на него сена. А вы добавте что-то".

Бере розмальований глиняний нічний горщик із ручкою.

— Вичитав в англійському посібнику для туристів, які збираються в Росію: "Птичка какает на ветке, баба ходит срать в овин. Разрешите вас поздравить ради ваших именин", — сміється. — Був у Росії наприкінці 1970-х. Там не було надвірного туалету, всі ходили у хлів. В Україні нічні горщики з"явилися раніше, ніж у Росії!

28-річний син Нагорного Ростислав має власну студію цифрового фото. Він інвалід з дитинства, у 8 років із матір"ю потрапив в аварію. Дружина Володимира Галина — інвалід другої  групи, допомагає чоловікові збирати колекцію.

— Тоді ще мій батько захворів на рак, — згадує Нагорний. — Та ми подумали: може, комусь ще гірше, ніж нам? Купили 5 тонн секонд-хенду і віддали в інтернат для олігофренів. Отримали купу листів із подяками.

1960, 31 травня — Володимир Нагорний народився у м. Кіровоград
1968 — батько подарував монету 1756 р.
1977 — закінчив технікум радянської торгівлі, за фахом товарознавець
1978 — одружився з одногрупницею Галиною, за рік з"явився син Ростислав
1984 — служба в армії
1995 — почав колекціонувати старожитності
2003 — співпрацює з Віктором Ющенком
2006 — придбав для колекції турецький ятаган і меч-палаш ХVІІ ст.

×