"Замовив настоятель храму Святого Миколая на Аскольдовій могилі отець Ігор Онишкевич, — розповідає 65-річний київський художник Володимир Кальненко. — У квітні він подарує її Ватикану на третю річницю смерті Іоанна Павла ІІ".

2001-го, коли Папа Римський приїздив до України, художника запросили на аудієнцію. Зустріч відбулася біля церкви Святого Миколая.

— Охоронці обмацували на мені всі місця, нічого не цуралися, — пританцьовує Кальненко. — Із Папою розмовляти заборонили. Він благословив мене, сказав: "Тяжкий шлях українця, але тобі треба ним іти". Я був зачудований, що він знає нашу мову. Увечері почав малювати картину "Папа Римський розмовляє українською". Її забрав собі український священик із Торонто. Три роки не розраховувався зі мною. У Канаді живе давня приятелька. Я попросив, щоб вона забрала картину. Але священик приклеїв її до канадського ДСП суперклеєм. Вона знайшла спеціалістів, які вирізали полотно, — Кальненко підстрибує і плескає себе по колінах. — В аеропорту полотно побачила її приятелька, дружина канадського мільйонера, й умовила продати за 2,5 тисячі доларів.

У майстерні Кальненка на вул. Бориспільській дві кімнати. У першій горить тьмяне світло, друга — з одним вікном. Уздовж стін стоять ватмани з намальованою олівцем оголеною натурою. На стінах висять картини з козаками, на них написані тексти народних пісень і віршів Шевченка.

Копія картини "Папа Римський говорить українською" стоїть на підлозі. Понтифік намальований на тлі тріснутої ікони. Поряд — ангел і українка, яка гладить ягнятко.

— Україночку малював зі шкільного портрета дружини, — художник теребить годинник у формі хреста на шиї. — Роздивлявся її фотоальбом за перший клас. Побачив дівчинку з довгими кісками, подумав: "Оце моя модель". Не впізнав у ній своєї дружини, вона пізніше зізналася.

У художника дзвонить телефон. Повідомляють, що привезли картини з галереї "Світлиця", де завершилася виставка робіт Кальненка. Полотна заносить до галереї високий чоловік. Ставить у кутку.

За копію Рембрандта прошу 80 тисяч доларів

— Тут усе на місці, нічого не вкрали, — сміється і ставить на підлогу копію полотна Рембрандта "Портрет старого в червоному". Володимир Кальненко навчався в художній академії ім. Рєпіна в Петербурзі. Там його вважали найкращим копіювальником Рембрандта. 

— За копію прошу 80 тисяч гривень. Власні картини коштують від 4 тисяч.  Багато робіт купують українці з Франції, США, Японії, Нової Зеландії, Австралії, ПАР. Вони нагадують їм про батьківщину.

У стіні навпроти дивану видно нішу. Вона недбало завішана білими шторами.

— Там приміщення для моїх натурниць, — підстрибує художник і відсуває штори. За ними стоїть дерев"яна лавка. — Для ангела мені позувала росіянка. Її зустрів у Києво-Печерській лаврі. Приїхала на екскурсію. Пишалася, що пишу з неї ангела. Позувала мені п"ять разів.

Каже, часто лишається ночувати в майстерні. Додому приїжджає на вихідні.

— Він малює щодня, — розповідає дружина художника 46-річна Лідія Дубиківська. Жінка — мистецтвознавець, працює в музеї скульптора Івана Гончара, пише вірші. — Володимир — творча людина. Щодня записує щось у щоденнику. Складає любовні сонети, як Шекспір. Уже назбиралося кілька томів. Грошей їх видати немає. Зате моя книжка "Доля, або Переходжу Стікс" вийшла у видавництві "Оранта". Малюнки до неї зробив Володя.

×