Режисер Влад Троїцький, 43 роки, поставив у столичному Центрі сучасного мистецтва "ДАХ" п"єсу Кліма (Володимира Клименка) "Девочка со спичками".
Уявіть гарну дівчину, яка протягом двох годин робить на сцені стриптиз — але в цілковитій темряві.
Сама п"єса є звичайною, може навіть банальною, жіночою сповіддю. Але поставлено це з вишуканою дотепністю. На сцені, окрім крісла, немає нічого. Виходить героїня — в пальті й капелюсі, насунутому так низько, що видно лиш губи та підборіддя. Дівчина починає говорити — й раптом світло гасне, сцена й зал тонуть у повній темряві. Хвилин п"ять монолог триває в пітьмі. Потім дівчина запалює сірника й ми бачимо, що на ній нема пальта й капелюха, лише чорне трико. Вона обіцяє протягом вистави перевдягатися тричі. Якщо хочете, можете вважати це стриптизом. Сірник тим часом гасне.
Сірників протягом вистави згоряє штук тридцять
Десь на середині вистави публіка розуміє, що стриптиз так і залишиться невидимим. І зал починає тихо сміятися. Сміх не розчарований — глядачі оцінили і сприйняли дотепну умову гри, яку їм пропонують. Зрештою, вся вистава справляє враження чесної мистецької роботи, в якій нема обману. Публіці ніби дають зрозуміти: щоб досягти свіжих емоцій, зовсім не обов"язково шокувати нагромадженням видимих картин. Невидиме або те, що бачиш при спалаху сірника, вражає не менше. У цій виставі увага глядача привертається до малого, але важливого. Це те, від чого ми практично відвикли в перенасиченому світі сценічних чи інших видовищ.
Лице дівчини має плавні, спокійно-шляхетні риси, якими хочеться милуватися, але сірник гасне надто швидко й ми чекаємо іншої нагоди.
Голос дівчини виразний, але тихий, його треба ловити — так само, як обличчя чи фігуру, коли вони на мить виникають із невидимості. Слухати цей голос — зовсім не те саме, що, скажімо, слухати вночі радіо. Цей голос робить темряву живою й дивним чином поєднує сцену та зал. Цікаво, що публіка в темряві не може розслабитися, та й не хоче цього. Очевидно, що в пітьмі публіка здається собі кращою, ніж при світлі.
Сірників протягом вистави згоряє штук тридцять. Точніше підрахувати важко, бо вони загоряються завжди несподівано, коли вже не чекаєш або ще не готовий до цього. Ще одне джерело світла виникає надовше: дівчина наливає з келиха на тарілку трохи коньяку й підпалює. Синє полум"я залишає по собі летючий п"янкий запах.
Героїню грає Олена Лєсникова. За освітою вона не актриса, працює бухгалтером. Зайнята ще у двох вистава Центру "ДАХ".
4 
35413
Коментарі