56-річний Віталій Кейдун із Новгорода-Сіверського на Чернігівщині відчиняє двері майстерні, де розмістилося творче об"єднання "Княжа скарбниця", яким керує. Стіни увішані вишивками й картинами місцевих художників — на полотні, бересті.
Розправляє на столі шитво. Сідає й починає орудувати голкою.
— Доки розмовлятимемо, я ще трішки хоругви вишию, — пояснює, тримаючи голку в лівій руці. — Те, що я лівша — вишиванню не заважає.
На прохання настоятеля Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря Кейдун вишиває хоругву.
— У дитинстві я часто хворів, — згадує. — Щоб убити час — вишивав. Бачив, як бабуся це робить. А вона вчила, щоб не дай Боже на вивороті корявки (плутанини ниток. — "ГПУ") не було.
Першу свою вишивку подарував бабусі Марії Луківні на 8 Березня. У п"ять із половиною років на клаптику тканини, яку йому відірвали на онучі, вишив свинячу стежечку — так на Новгород-Сіверщині називають один із узорів.
— Тепер і ночами вишиваю, — додає. — Десь із одинадцятої до третьої-четвертої ранку. Лампу денного світла для цього купив.
Виймає з пакета кілька рушників, вишитих хрестиком.
— Традиційна вишивка Новгород-Сіверщини — хрест, — пояснює, показуючи виворіт. Шитво чисте, не видно, куди й нитка ховається. — Гладь прийшла до нас із Брянщини у 1950-х.
Каже, що за 50 років вишив із сотню рушників та ікон. І лише два рушники та дві ікони продав.
— Соромно якось таке продавати, — ділиться. — Друзям, знайомим роздарував весільні, коровайні, вінчальні рушники. Мої роботи є в приватних колекціях у 12 країнах. А в мене залишилось їх із десяток.
Віталій Кейдун обходив увесь рідний Красний Хутір Вороб"ївської сільської ради. По хрестику змальовував узори на вишивках, що вціліли після війни. Назбирав 1300 орнаментів. Розпитував у літних людей, які елементи мають бути на тому чи іншому рушнику.
— Головне — не порушити канонів, — пояснює, дістаючи вишитого червоним рушника. — Ця вишивка зветься великодньою. А на весільному рушникові обов"язково має бути гільце, яке символізує продовження роду, багатство в родині, благополучні пологи. Ніколи не сідаю за вишивку в поганому гуморі. Старі люди казали, що негативна енергетика передається на шитво.
17 червня 1951 року — Віталій Кейдун народився у селі Красний Хутір на Новгород-Сіверщині
1981 — закінчив історичний факультет Новгородського державного педінституту
Із 1976 по 1989 — вчителював на Сумщині
1989 — повернувся в рідне село. Створив Краснохутірський соціально-культурний центр національного та духовного відродження "Сіверське Полісся"
1994 — закінчив культурологічний факультет Київського державного інституту культури
2002 — керівник творчого об"єднання "Княжа скарбниця"
3 
35413
Коментарі