"Мене завжди випереджають серіали, — говорить письменник Василь Шкляр, 59 років. — Коли писав роман "Чорний Ворон", по телебаченню показували однойменний російський серіал. Зараз працюю над романом "Маруся". І знову запускають багатосерійний фільм з такою назвою".
У романі автор описує повстанську боротьбу проти радянської влади у 1920-х роках минулого століття.
— Мене захопила постать молодої отаманші Марусі, яка зодягає козацьку шапку і без найменшого сумніву йде на смерть за Україну. Її уявляли здоровою, дебелою жінкою, а насправді це була 16-річна гімназистка. Трьох братів Марусі вбили. Одні кажуть, що вона теж загинула, інші — втекла за кордон. Тому як роман закінчиться, ще не знаю.
Василь Шкляр їздив на Житомирщину. Там зберігся будинок при школі, в якому жила Маруся з братами. Був у кімнаті, в якій застрелили її брата Дмитра. Розказує, що бачив у стіні сліди від куль.
Львів'янин 58-річний Юрій Винничук складає антологію 300 поетів, які загинули у першій половині ХХ ст.
— Відкриттям для мене став поет, який друкувався під псевдонімом Микола Первач, а насправді це був єврей Яков Гальперін. 1943-го його жінка знайшла собі коханця — угорського офіцера. Гальперін переховувався в квартирі онука Михайла Драгоманова. Вона вирішила відібрати у чоловіка житло. Викликала Гальперіна на зустріч, де на нього чекали німці. Розстріляли Якова.
Одночасно Винничук пише роман "Танго смерті".
— Описую чотири львівські повстанські родини — українську, польську, єврейську та німецьку. Коли їм запропонували перейти в Червону армію, відмовилися. Один з героїв був музикантом. Сидів у концтаборі, разом із іншими в'язнями склав музику "Танго смерті". Під його звуки повстанці йшли на смерть.
Київський письменник 49-річний Андрій Курков новий роман планує закінчити до вересня 2011-го. В той час у Львові відбудеться Форум видавців. Книжка поки що без назви.
— Це буде авантюрний роман у стилі Альфреда Хічкока. Дія відбувається у Львові в наш час, — розповідає. — Вийде одразу два видання, російською та українською мовою. Запитують, чи достатньо я знаю галичан. Я постійно їжджу до Львова. Друзі возять мене містом, багато з людьми говорю, фотографую найцікавіші місця. Ще п'ять — шість разів треба з'їздити і зможу закінчити.
2 
35413
Коментарі