Минулої п'ятниці поетеса 80-річна Ліна Костенко в Українському інформаційному агентстві представила свій перший прозовий роман — "Записки українського самашедшого". Його надрукувало столичне видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА". Книжка має 414 стор., наклад 10 тис. примірників.

— Вийшла у світ одна з найдовгоочікуваніших книжок в українській літературі. Вона вражає. Здається, у нас так ще не писали. Не сподівався рукопис отримати цього року. Злегка сподівався на весну, а думав, буде восени вже наступного року. Тільки стараннями святого Миколая ми маємо для вас новеньку книжку, — хвалиться видавець Іван Малкович, 49 років.

На презентацію письменниця приїжджає на джипі "Порш Каєн". За кермом сидить Малкович.

— Цей миколайчик не дуже солодкий, — каже Ліна Василівна про видання. — Колись треба скинути із себе останні ілюзії і сам на сам опинитися з проблемами. У Гоголя є "Записки сумасшедшего". "Записки українського самашедшого" мають свою погану специфіку. Мені дуже шкода свою рідну незалежну державу. Так не хотілося писати чогось прикрого. Але якраз ішов міленіум, третє тисячоліття. Хотілося дослідити, як людство входить у нього, як входить Україна, конкретно я. На цьому перепаді й написала книжку. Мій герой сказав мені першу фразу: "Я завжди був нормальною людиною". Так почався чоловічий роман.

Книжка написана від імені 35-річного програміста.

— Програмісти — тип людей, яких я люблю. Це молодь, мій син, його оточення. Ці хлопці й дівчата часто розумніші за гуманітаріїв. Невдовзі від роману одбрунькувався іще один, уже жіночий. У мого героя є дружина, яка в цій книжці не могла реалізуватися. Тільки вона входила — її було забагато. Я з легкістю почала паралельно писати другий роман.

Ліна Костенко також працює над документальною книжкою про експедиції до Чорнобиля, в які їздить із 1995 року.

— Поспішаю завершити і її. Вона називатиметься дуже весело. Також дві книжки віршів лежать готові.

— Купив цей роман у день презентації, — розповідає 46-річний Володимир Цибулько, столичний поет. — Встиг прочитати кілька сторінок, помітна традиційна енергетика Ліни Василівни. Мене одразу гризонула думка про те, що мова йде про мужчину з жіночою душею та світоглядом. Як для оповіді про чоловіка, занадто імпульсивний та нервозний текст. Чоловіки мислять раціональніше. Роман розсипається на окремі частини. Для вдумливого читача вони можуть стати полем для домислення.

— Позавчора святкувала день народження і читала роман Ліни Костенко, — розповідає письменниця Марія Матіос, 51 рік. — Поїхали з чоловіком до Переяслава-Хмельницького, відвідали музеї Сковороди та Заповіту, потім повернулися додому. Я сіла читати книжку Ліни Василівни, до вечора прочитала 152 сторінки. Її книжка зберегла мені здоров'я, бо відмовилася від хмільного святкування. Її роман — чудовий! Про інші враження розкажу, коли дочитаю.

Того ж дня "Записки українського самашедшого" з'явилися в продажу на виставці у столичному "Українському домі". До стенду вишикується черга. Купують по кілька примірників. За півтори години розбирають 200 книжок. Продавці обіцяють підвезти ще. Вартість — 60 грн.

— Думаю, до середини тижня роман продаватиметься по всій Україні. Ліна Василівна дала згоду в другій половині січня провести вісім презентацій у різних містах, — говорить Іван Малкович.

×