Фотовиставка "Священна спадщина: Едвард Куртіс та "Індіанці Північної Америки" півтора року мандрує Європою. Її вже показували в галереях Туреччини, Словаччини та Угорщини. В Україну роботи Едварда Куртіса доставили літаком із Будапешта. Кожен із шести десятків відбитків застрахований на $400. Із 25 січня до 6 лютого їх виставили у столичному Музеї Івана Гончара.
Заступник директора музею Ігор Пошивайло, 40 років, уточнює, що в залі висять копії:
— Оригінали зберігаються в приватній колекції американця Крістофера Кардозо. Він почав збирати фото Куртіса 1973-го. Нині має чотири тисячі фотознімків. Кардозо теж фотографує індіанців.
Додає, що зробити такі відбитки складно. Спершу з фотоплівки виводять зображення на скло, а потім його перебивають на мідну пластину. Коли підсохне, зверху наносять друкарську фарбу.
Залою прогулюються студенти-юристи Київського університету ім. Шевченка Андрій Дейнека та Антон Коваль. Кажуть, що про виставку почули по радіо.
— Рік тому ми місяць жили в Мексиці. Поїхали до дона Міґеля, з яким познайомилися через Інтернет, — розповідає Антон. — Бачили індіанський обряд викликання дощу та грому, а ще — танці диких змій. Вони піднімалися на кінчик хвоста, загіпнотизовані поглядом людини.
Репродукція в сувенірній крамниці коштувала 700 доларів
Пробували чай із трави, яку збирають у горах. Після цього розмовляли з духами. Індіанці бережуть свої звичаї, але й переваги цивілізації не відкидають. У них є комп"ютери, Інтернет, мобілки.
Із робіт Куртіса доти хлопці бачили лише одну — репродукцію в сувенірній крамниці в Мехіко, за $700.
Відкриття виставки в Києві відвідав посол США в Україні Вільям Тейлор, 59 років. Він надовго спиняється біля робіт "Шаман з північної Америки" та "Сильний індіанець". Каже, що Куртіс був генієм, але сучасники не розуміли його захоплення:
— 1892-го він узяв кредит під заставу родинної ферми і відкрив фотостудію у місті Сіетлі. Студія приносила добрі прибутки, та він усе витрачав на подорожі до індіанських племен, видавав книжки із записами їхніх легенд.
Посол запевняє, що тепер у США корінним жителям континенту кривди немає:
— Індіанці працюють в мегаполісах: в Нью-Йорку, Вашингтоні. Вони навчаються в університетах, влаштовуються в банках і приватних фірмах, заробляють гарні гроші. Водночас це єдиний народ в Америці, який зумів зберегти самобутність.
Після Києва виставку демонструватимуть у львівському Музеї етнографії та художнього промислу — із 21 лютого по 5 березня, а з 20 березня по 2 квітня — в Історичному музеї у Дніпропетровську.
1868 — Едвард Куртіс народився в сім"ї пастора в місті Вайтуотер, штат Вісконсин. Ще в дитинстві позичив довідник, де було описано, яким чином можна зробити фотоапарат із підручних засобів
1892 — купує фотостудію в Сіетлі, а згодом стає відомим своїми портретами та пейзажами. Одружується з Маррі Кларою Філіпс. У них народжується четверо дітей
1895 — фотографує доньку індіанського вождя Сіелса, на честь якого було назване місто Сіетл
1901 — розпочинає проект усього свого життя — "Північноамериканські індіанці" — документує культуру племен північноамериканських індіанців
1906–1922 — виходять двадцять томів ілюстрованого тексту про американських індіанців. Загалом зробив 40 тис. знімків індіанців 80 племен
1931 — США переживає період Великої Депресії, про Куртіса забувають. Наступного року він потрапляє до клініки через депресію та виснаження
1952, 21 жовтня — Куртіс помирає в Лос-Анджелесі від серцевого нападу в будинку своєї доньки Бет. Похований на цвинтарі Форест Лон, що на Голлівудських пагорбах у Каліфорнії
2005 — 1,5 тис. фотографій Едварда Куртіса на аукціоні "Крісті" продали за більш ніж $1,4 млн
3 
35413
Коментарі
2