40 посмертних масок акторів, письменників, політиків виставили в Музеї однієї вулиці на столичному Андріївському узвозі. Серед них лише одна жіноча — актриси Марії Заньковецької.

— Маску Марії Заньковецької раніше зберігали в підвалі Музею театрального мистецтва в Києві. Вона була обкладена газетами кінця тридцятих років і почорніла від сирості, — розповідає директор музею Дмитро Шльонський, 41 рік.

Директор демонструє маску російського актора й письменника Василя Шукшина.

— Її знімав 90-річний скульптор Микола Нікогосян. Він живе в центрі Москви у власному чотириповерховому будинку. Подейкують, що очолює всю вірменську мафію. Дружина Шукшина Лідія хотіла подавати на нього до суду. Скульптор хотів залишити відбиток собі. Нікогосян віддав його Федосеєвій-Шукшиній. Жінка подарувала його письменникові Миколі Заболоцькому. А той — скульптору В"ячеславові Кликову. Син Кликова випадково знайшов його в майстерні. Йому ліньки було робити копію, й він передав мені оригінал. На масці збереглося кілька волосин із брів Шукшина.

Цікавлюся, чи не моторошно працівникам музею ходити по залі.

Скульптор Нікогосян очолює всю вірменську мафію

— 2005-го в Музеї гетьманства нам дозволили зробити копію маски Симона Петлюри. Тепер щоночі о дванадцятій у нашому музеї рипить підлога. Дівчата кажуть, що це дух Петлюри блукає коридорами, — жартує Шльонський.

Запитую, чому на масці німецького філософа Іммануїла Канта на підборідді ґуля.

— Кант помер у вісімдесят років у російському місті Калінінград, — розповідає Дмитро. — Зубів не мав, нижня щелепа відвалилася, ніхто її не підв"язав. Скульптор був халтурником, залив гіпсом рот. Покійника поховали зі шматком гіпсу в горлі.

Директор бідкається, що не зняв відбитка з головнокомандувача УПА 95-річного Василя Кука. Той помер 9 вересня.

— Я домовився з його сином, — говорить. — Але скульптор Ігор Макогон потрапив у дорожню пробку й запізнився. Тіло Кука везли до Львова у лімузині сім годин. Хоча там був кондиціонер, тіло почало розкладатися. Львівський скульптор Петро Дзиндра побоявся, що зірве з обличчя шкіру. Таке вже було 1920-го з італійським художником Амедео Модільяні. Його друг зняв із нього посмертну маску разом зі шкірою. Потім скульптор Жак Лівшиць поправив її. Ми хотіли зробити з неї копію. Але нащадки Лівшиця сказали, що він заповідав не знімати копій з його відбитків.

Виставка посмертних масок триватиме до середини грудня. Квиток коштує 10 грн.

×