У Києві завершилися зйомки фільму "Вікно моєї кімнати" 25-річного режисера Дмитра Сана. Це його друга робота. Перша стрічка "Ніщо та ніколи" — про помаранчеву революцію — перемогла на Міжнародному кінофестивалі "Долина Темекула-2006" у Каліфорнії, США, як найкращий документальний фільм.

"Вікно моєї кімнати" — виробництва київської студії "Революшн Філм". Бюджет стрічки — $250 тис.

— Це інвестиції приватного бізнесу, — каже Дмитро Сан. — Люди зацікавилися моїм сценарієм, дали гроші. 150 тисяч витратили на зйомки. Решта піде на монтаж, озвучку, просування на ринку.

Усі ролі грають українські актори.

— У більшості фільмів і серіалів чи то українських, чи українсько-російського виробництва у головних ролях російські актори, — веде далі Дмитро. — Українським дістаються лише епізоди. Своїм проектом я хочу відкрити нові українські імена.

Дебютантка Марина Кукліна, 25 років, зіграла дівчину-інваліда, яка хоче знайти кохання через Інтернет.

— Психологічно важко зіграти інваліда, — розповідає Марина Кукліна. — Ми знімали у квартирі на кіностудії. Я там жила якийсь час, щоб краще збагнути стан цієї дівчинки, прикутої до візка.

Її друга грає Ренат Сеттаров, студент столичного театрального університету. Він навчається на курсі Богдана Ступки. Зйомки проходили в Києві протягом 20 днів.

— Це було як раз під час канікул, тож я буквально два дні навчання пропустив, — говорить Ренат. — Сказав Ступці про фільм, він спитав у мене хто режисер. Богдан Сильвестрович через постійні зйомки сам пропускає лекції.

У "Вікні моєї кімнати" актори говорять російською.

— Це умова продюсерів, — пояснює Дмитро. — Вони хочуть продавати фільм не лише в Україні, а й у країнах СНД.

×