Генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю 36-річна Юлія Сінькевич вибула з конкурсу на посаду голови Державного агентства України з питань кіно. Таке рішення ухвалила комісія агентства з питань держслужби.
На співбесіді Сінькевич не набрала достатньо балів у завданні "управління ефективністю й розвитком людських ресурсів".
Понад 2000 кінофахівців підписали відкритий лист на підтримку Юлії Сінькевич. Звернулися до президента, прем'єра й міністра культури. Назвали рішення комісії "зривом конкурсу" й виступили проти його "непрозорих умов". Вимагають переглянути результати.
"Юлія Сінькевич має навички, компетенції та бачення, що довела багаторічною плідною працею на ниві української кіноіндустрії та засвідчила у публічній презентації своєї програми. Вважаємо — як єдина кандидатка, яка пройшла у третій тур конкурсу, має очолити Держкіно", — йдеться в листі.
Надіслали два запити до Нацагентства з питань держслужби із проханням надати зведену інформацію про середні бали й протокол засідання комісії. Також Сінькевич готує позов до суду та звернення до Кабінету міністрів щодо перегляду результатів.
— Для взаємодії з Міністерством фінансів та іншими інертними органами влади має бути турборежим, — каже режисер Володимир Тихий, 49 років. — Енергетично це лягає на плечі голови Держкіно, від якого багато залежить. Він поєднує авторів проектів із повільною державною машиною. Втілення в життя політичних та ідеологічних поглядів, що формуються керівництвом країни — теж справа очільника Держкіно.
Корабель може пливти і без капітана, але так чи інакше вріжеться й буде катастрофа. Голова Держкіно — важлива й відповідальна посада. Юлія Сінькевич у цьому конкурсі виглядала переконливо і справила приємне враження. І як продюсерка ОМКФ рухається системно й результативно не тільки для себе, а й для всієї галузі.
Вибуття Юлії Сінькевич із конкурсу обурило всю кіноспільноту. Треба називати речі своїми іменами. Комісія склала некомпетентне рішення, не маючи жодних серйозних аргументів. І подібне відбувається не лише в галузі кіно.
Сінькевич нібито не добрала необхідних балів за критерієм "управління ефективністю й розвитком людських ресурсів". Звучить наукоподібно, але що це насправді? За якими параметрами можна оцінювати цю ефективність — незрозуміло. Може, вони висмоктали з пальця.
Формально — спостерігаємо системний збій. А неформально — ситуація має підґрунтя. Розглядається передусім така версія. Керівництво країни побачило, що проходить хтось не з "95-го кварталу". І думають: "Шо це ми кіно будемо віддавати не нашій людині?"
Як сказав один кінематографіст: "Заради чого вони до влади приходили? Щоб потім якісь додіки від артхаусу й фестивалів займалися управлінням кіно в країні? Та не буде такого ніколи".
Щонайменше три місяці Держкіно перебуватиме у стані безвладдя.
Конкурс на посаду голови проведуть із самого початку. Мабуть, на ньому з'явиться якийсь персонаж від "зелених". Але Юлія Сінькевич — боєць. Думаю, знову піде на конкурс.
13 кандидатів було на посаду голови Держкіно. За підсумком трьох етапів перемогла Юлія Сінькевич. Результат скасували. Міністр культури Володимир Бородянський оголосив новий конкурс.
2020 року поновлять конкурс серіалів
— Перед Держкіно стоїть багато питань, відповідальність за які лежатиме на плечах нового голови, — каже режисер Володимир Тихий. — Зокрема, щодо кешрібейтів (іноземним кінокомпаніям компенсуватимуть із держбюджету до 25% вартості фільмів, якщо їх зніматимуть на території України. — ГПУ). Система побудована дивно. Можуть бути ситуації, що прийдуть іноземці з кошторисом у кілька бюджетів держави на кінематограф. І повертайте їм 25 відсотків. Це треба розв'язувати. Істотний момент — питання телесеріалів. Потужні комерційні канали лобіювали фінансування їхньої продукції державою. Роблять це, бо дуже люблять кіно як таке. Хочуть бути на перших ролях при розподілі коштів із бюджету. У попереднього голови агентства Пилипа Іллєнка виникла ситуація, що взагалі пару років не давали фінансування на кіно. Гроші розкидали між різними структурами. Лобісти домоглися зручного для себе вирішення фінансових питань. Наприклад, конкурсу патріотичного кіно Міністерства культури. Це зганьбило саму ідею й не виросло в щось стабільне.
На всіх 12 конкурсах Держкіно до ігрових, документальних, анімаційних фільмів були лише кіновимоги. Наприклад, стрічка не матиме касового успіху, але має ім'я режисера — Сергій Лозниця. Тож це культурний етап, фестивально важлива річ. Її слід фінансувати. Але наступного року в Держкіно поновлять конкурс серіалів, потенційно комерційно успішних проектів.
2 
35413
Коментарі