Сергій Міхалок зустрінеться з білоруським міністром культури у пеклі

 

Білоруська група "Ляпис Трубецкой" на київській студії "211" записала диск "Капитал". Він вийде 1 травня. Cтудія належить Віталію Телезину, який також є продюсером "Океану Ельзи".

Вокалісти Сергій Міхалок, 35 років, та Павло Булатніков, 34 роки, ночували в одному номері готелю "Україна". Павло сидів за низьким дерев"яним столом і майже весь час мовчав. А Сергій умостився на ліжку. Спілкувався російською.

— Пощастило, що у готелі живемо, — зітхає Міхалок. — Зазвичай на вокзалі насіння лузаємо, з повіями ділимося останніми новинами.

Каже, що багато часу проводить на гастролях.

— Щоб не втратити форму, віджимаюся. А вдома в Мінську ходжу на заняття з тайського боксу. Не п"ю і не курю. Хочу, аби мій син також навчився якогось східного єдиноборства.

Музикантом буде? — питаю про його 12-річного Павла.

— Навряд. Навчається у гімназії, ходить на більярд і плавання. Колись хотів стати актором. Я тоді змушував його робити все. Казав: актор має кататися на велосипеді, роликах та скейті.

Спочатку новий альбом "Ляпіси" назвали "Жир и золотое сало".

Де куштували краще сало? — цікавлюся.

— Давно його не їм. Вживаю пташок — півнів та індичок. У Білорусі зараз почали хліб із салом разом продавати. Відповідь від наших хлібопекарів на ваше сало у шоколаді.

Каже, що новий альбом перейменували на "Капитал".

— Викупили авторські права на це слово у родичів Карла Маркса, — жартує без тіні усмішки. — Там нема жодної пародійної пісні. Цю музику нам самим приємно слухати. Але подача гламурна — зобов"язують гонорари. Раніше ми співали сороміцькі пісні. Але зараз змінюємо імідж. Бо слухачі перестали розуміти, що наші пісні — пародія. Думають, що ми й справді мислимо категоріями "сандалі-медалі". Тому заявляємо, що десять років були у полоні. А замість нас виступала група "Ляпис Трубецкой-2" — гладкі алкоголіки, неуки та недоумки.

Отримуємо за пісню від трьох до п"яти тисяч доларів

Міхалок із мінським художником Олексієм Хацкевичем відомі як Саша і Сірожа — ведучі  програми "Калиханка" на київському телеканалі "М1". Але зараз вони у відпустці, бо відкрили інтернет-телебачення "СаСі.Тв". В Інтернеті показують зняті ними мультики, кліпи та випуски новин, які ведуть Саша і Сірожа. Цей сайт дивляться в СНД, Австралії, Ісландії та Південній Америці. Ведучі мають великі накладні носи. Питаю в Міхалка, де вони їх зберігають.

— Ніде. Носи швидко брудняться. Тому їх викидають, і з пап"є-маше роблять нові.

Каже, не думав, що програма стане такою популярною, її спочатку робили тільки для мінчан.

— Канал "М1" пропонував створити реаліті-шоу, в якому Саша і Сірожа брали б інтерв"ю у співаків. Але нас це не дуже зацікавило. Не хочемо поводитись, як Вєрка Сердючка.

Окрім концертів, чим іще заробляєте?

— Створюємо музику для фільмів. Наші композиції звучать у стрічках "Полювання на піран"ю" та "Нічна варта". У Білорусі заснували творче об"єднання "Діти сонця". Група "ТТ-34", що входить у нього, написала музику до "Денної варти". Ми створили пісню до російського серіалу "Прокуратура". Композиція називалась "Мужчины не плачут". Режисер її послухав — і перейменував фільм на "Мужчины не плачут". 2006-го наші пісні для кіно вийшли окремим диском. Отримуємо за пісню від трьох до п"яти тисяч доларів.

А вірші пишете?

— Під псевдонімом Юзік Кілєвіч у сатиричний московський журнал "Крокодил". "Один осталcя на земле я, братцы, — цитує, — один поэт, все остальное — кал. Один лишь я сумел с Пегасом разобраться, и с музами лишь я нектар лакал".

Б"єтеся часто?

— Рік тому входив до неформальної анархічної групи. Ми були мінськими хірургами — били хамів. Носили сережки та робили татуювання. Тусувалися у кафе "Пінгвін". Я керувався улюбленою притчею з книги московського диякона Андрія Кураєва. Приїхав настоятель провінційної пастви до Москви збирати подаяння. На нього в підземному переході напав чоловік із ножем. Священик — молодий сильний хлопець — спочатку не відбивався. Та коли хуліган порізав йому обличчя, дав здачі. Хуліган прийшов до тями і сказав: "Дякую. Хотів вас убити, а ви мене врятували від гріха".

Питаю, чи б"ються на білоруських демонстраціях проти президента Олександра Лукашенка.

— А ми туди не ходимо. Мені все одно, Лукашенко зараз чи буде Мілінкевіч (лідер білоруської опозиції. — "ГПУ"). Я сам по собі вільний. Бачив людей, які виходять на демонстрації проти Лукашенка у майках із портретом Че Гевари. Він був ще кровожерливіший. Просто у нього правильний піар. Але від імені Саші і Сірожи в московській газеті я попросив, аби нас прийняли у комсомол. А під час інтернет-конференції заявив, що зустрінемося із білоруським міністерством культури у пеклі.

19 січня 1972 — Сергій Міхалок народився у німецькому місті Дрездені у сім"ї військового
1988 — родина переїхала до Мінська
12 червня 1989 — вийшов із 37-го відділення Мінської обласної психічної лікарні. Через два тижні вступив на режисера масових свят у Мінський інститут культури
1990 — створив групу "Ляпис Трубецкой"
1994 — від шлюбу з дружиною Оленою народився син Павло
1996 — розлучився з Оленою
2000 — зав"язав із алкоголем
2006 — пісні "Ляписа Трубецкого" для кіно вийшли на диску "Мужчины не плачут"
2007 — група "Ляпис Трубецкой" змінила імідж

×