пʼятниця, 02 листопада 2007 17:54

Романтичний цинік Жураківський

Пишучи про Андрія Жураківського, здається, неможливо уникнути патетичності. Причина до болю проста: в березні 2007 року 28-річний письменник з Івано-Франківська покинув фізичний вимір буття — раптово зупинилося серце. Він залишив усім, хто його знав, біль і купу загадок. А собі приділив нефізичний вимір буття, в якому, певен, йому тепер не менш цікаво, ніж у житті.

Андрій зоставив після себе лише одну книжку з лаконічною назвою "К" і написав другу — "Сателіти". Закінчив її за кілька тижнів до смерті. Нині вона готується до друку. Проза Жураківського є вибуховою сумішшю якнайщирішого цинізму і граничної відвертості. Перше, либонь, для того, аби захиститися. Друге, напевно, аби зняти всі бар"єри й кордони для захопливої подорожі світами.

Хронічному мандрівникові Жураківському завжди залежить на максимальній свободі вираження. Постійні блукання різними вимірами буття — це, ясна річ, усього лише пошуки самого себе. Невдоволені й переповнені почуттями сини своєї епохи, в якій романтикам страшенно тісно, мусять ставати романтичними циніками. І в цинізмі своєму доходять до межі, за якою відбуваються зустрічі зі справжнім.

У 28 років у нього раптово зупинилося серце

Романтичний цинік Жураківський шукав діалогу з позатілесним і символічним, контакту з брудними ангелами понурих міських небес; оббивав пороги метафізичного. І воно йому відкривалось, як нікому раніше. Кожен письменник має амбіцію перетнути певний бар"єр, за яким не страшно. Андрій, мабуть, по-справжньому не боявся глибини, де-не-де прикриваючись маскою іроніста, а іноді й впадаючи у властиві вразливим натурам відчай і депресію.

Однак дивна річ: сіро-чорні тони текстів письменника здаються такими лише позірно. Оскільки з ними приємно перебувати на самоті. З ними цікаво спілкуватись і їм важливо довіряти. Кожен Марко Поло знаходить свій благословенний Китай і залишає нам його як найбільший дар. Андрій Жураківський зоставив нам світло своєї особистості, дивні світи власної свідомості, в яких можна гуляти та знайомитися з фантастичними істотами. І найдивовижнішою з них є ти сам для себе. Андрій це показав. Нам залишається лише повірити самим собі.

Зараз ви читаєте новину «Романтичний цинік Жураківський». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі