53-річний Роман Ткачук із Івано-Франківська приїхав до Луцька на фестиваль дзвонарського мистецтва "Благовіст Волині". Він виготовляє електронні дзвони.

— 200-кілограмовий дзвін коштує 2 тисячі доларів, 1000-кілограмовий — 20 тисяч. У храм потрібно щонайменше три дзвони. Багато церков їх не мають, бо не мають таких коштів. Я роблю електронні дзвони. За один беру 2–4 тисячі доларів, — розповідає Роман Ткачук.

За фахом він радіоконструктор. Каже, поставив електронні дзвіниці в Тернополі, Івано-Франківську й Рогатині. У храмах записані ним композиції вмикають на свята, весілля, хрестини, похорони.

— Дехто сумнівається в канонічності електронного дзвона, —  зазначає майстер. — Але він не поступається монастирському.

На дерев"яну дзвіницю, встановлену біля сцени, піднімається 73-річний Іван Сорока. 50 років він б"є у дзвони Михайлівської церкви в с. Липне Ківерцівського району Волині. Чоловік хапається руками за мотузки. Розпочинає з кількох ритмічних ударів. Бій у дзвони пришвидшується.

— Коли комуністи з церкви дзвони забрали, ми повісили залізничні рельси й били в них. Вони стальні, дають дзвінкий звук. Тепер висить рельса та два дзвони, — розповідає після виступу.

— Іван Юхимович на всіх десяти наших фестивалях був.  Підготував двох добрих дзвонарів, — хвалить Сороку голова Волинського товариства охорони пам"яток історії Галина Марчук. Сама підіймається на дзвіницю і 5 хв. б"є у дзвони.

— Де в жінки стільки сили в руках, щоб так у залізо бити? — два чоловіки в білих сорочках зупиняються неподалік сцени, щоб послухати її виступ.

Де в жінки стільки сили в руках, щоб так у залізо бити?

На фестивалі багато людей у рясах. Ієромонах, настоятель церкви Різдва Божої Матері 29-річний отець Петро з селища Лиманське на Дніпропетровщині підходить до Романа Ткачука.

— У нас на парафії тільки один дзвін. Не вистачає ні дзвонарів, ні дзвонів, — говорить. — Чув, на Волині пам"ятник Ленінові переплавили на дзвони для монастиря. Це справедливо. Адже колись радянська влада переплавляла їх на пам"ятники.

Цікавиться в Ткачука електронними дзвіницями.

— Я досліджую біологічну, медичну й виховну дію дзвонів, — розповідає той, поправляючи великі окуляри. — Років вісім тому я пережив кілька міокардитів. Вийшовши з лікарні, почав займатися дзвонами. За рік міокардит минувся.

×