Виставка кераміки Сергія та Надії Козаків відкрилася вихідними в Музеї декоративного мистецтва на території Києво-Печерської лаври. Кілька робіт представили діти скульпторів — Олена й Олександр.
— Весною Козаки взяли гран-прі на виставці кераміки у Франції, — розповідає жінка в довгій сірій сукні. На вигляд років 50. — Вони виставлялися в музеях Японії і Тайваню.
Сергій і Надія Козаки роблять керамічні скульптури понад 20 років. Належать до об"єднання "Гончарі". У шлюбі живуть 27 років. Їхні діти теж художники.
25-річний Олександр Козак фотографується біля своєї роботи "Лицар". На коні сидить козак із булавою.
— Очень хрупкая работа, — говорить. Потім переходить на українську. — Одна з моїх скульптур є в національному музеї Голландії. Його директор купив її на Андріївському узвозі. Я не хотів продавати, бо ліпив зі своєї дівчини. Голландець пообіцяв, що виставить статую в музеї. Заплатив за неї тисячу доларів.
Скульптури на виставці виготовлені з шамоту.
— Це глина з мілкими шматками обпаленої глини. Дехто каже, що зі шамотом важко працювати, бо погано ліпиться. А мені просто, — зазначає Олександр.
Скульптор Неля Ісупова хвалить Козаків:
— Їздила з ними у Францію. Дуже талановита родина.
— Із 10 по 20 травня були у французькому місті Румазьєр-Лубер на фестивалі кераміки, — розповідає Надія Козак, 49 років. — Треба було створити скульптуру про сім смертних гріхів. Ми виліпили спокусливу дівчину, яка зваблювала козака, а він у цей час їв вареники. Так відтворили у глині два гріхи: спокусу й обжерливість. Отримали гран-прі — керамічну руку, що тримає шматок зім"ятої глини, і 500 доларів.
50-річний Сергій Козак додає, що вони посилали роботи на виставки у Таїланд, Японію, Єгипет. Після цього майже усі скульптури розкуповують.
Минулого тижня Козаків виселили з майстерні на Андріївському узвозі.
— Два роки Спілка художників орендувала нам приміщення по вулиці Набережно-Лугова, 3, — пояснює Сергій Козак. — Прийшов до голови Подільської райадміністрації Євгена Романенка, хотів продовжити термін оренди. А він мені каже, що приміщення продане.
— Учора забрали останні роботи і перевезли на виставку. У галереї залишилася тільки піч, у якій сушили скульптури, — додає жінка.
Повідомили, що нашу галерею вже продали
Олександр фотографує батьків і сестру біля глиняної жінки, що стоїть на коліні. У руках вона тримає маленький круглий предмет. Називається скульптура "Загадковість Сходу".
— Для нас ця виставка ювілейна, — говорить Сергій Козак. — Дітям по 25 років, мені — 50, і дружині скоро буде піввіку.
Виставка працюватиме до 3 листопада. Вхід вільний.
Коментарі