— За кілька днів до вистави довелося шукати заміну. Важко грати жінку, яка їсть дитину, — каже Людмила Вітенко, 44 роки, учасниця аматорського театру "Малафея" з Полтави. На сцені торговельно-розважального центру "Київ" показали п'єсу "Дракула". Це приміщення — колишній Будинок культури турбомеханічного заводу.
"Малафеї" два роки. Людмила Вітенко — науковий співробітник музею Володимира Короленка. Для аматорського театру пише сценарії, грає.
— Надихаюсь улюбленими творами. Якби знала, що такими складними будуть ці два місяці репетицій "Дракули" — в житті б не торкнулася, — продовжує. — Нашого актора Олексія Керусова побачили на фотосесії в незвичному образі. Позитивний і сонячний у житті чоловік вийшов на знімку як уособлення зла. Тоді спало на думку створити спектакль про знаменитого вампіра. Обрали формат шоу. Задіяли весь колектив — 30 чоловік. Дехто перейшов у шоу-балет. Використали музику до фільмів жахів.
Місце прем'єри до останнього тримали в секреті. Повідомили прихильникам приватними повідомленнями в соцмережах і попросили не розповідати стороннім.
О 19:00 вестибюль заповнений. Виходить Людмила в образі вампіра — чорний одяг, вибілене обличчя, кривавий грим. Із помічником звіряють імена гостей зі списками, по одному пропускають за високі двері. Квитків у театрі не продають. Глядачі складають у прозору теку гроші. Сума — на власний розсуд. Прийшли майже 200 людей.
Із зали чути гуркіт, стогони, верески. З освітленого вестибюлю глядачі потрапляють у короткий темний коридор. Щось біліє в пітьмі, нагадує оскал черепа. Пляма рухається, гигоче — це людина в чорному. Відчиняє двері в глядацьку залу.
Там темно, щось червоне тьмяно світиться на сцені. До обличчя прилипає бутафорське павутиння. Темрява навкруги кричить і завиває, рухаються тіні, хтось торкається волосся й хапає за ноги.
На сцені мало декорацій. Зображують водночас палату в божевільні, замок Дракули, кабінет лікаря і старий цвинтар.
Трансільванський граф-упир Дракула хоче придбати нерухомість у Лондоні. Прибуває до Великої Британії, закохується в наречену свого юриста. Перетворює її подругу на вампіра. Аристократа-кровопивцю переслідує знавець давніх ритуалів проти нечистої сили професор Ван Гельсінг. Дракула тікає з Англії, за сюжетом.
— Прийшов у театр недавно й одразу запропонували зіграти божевільного, — каже психолог Дмитро Медвєдєв, 33 роки. — Роль дозволила вивільнити щось потаємне, що сиділо глибоко всередині. Завдяки фаху, від мене — емоційна підтримка партнерів. Когось похвалити, підтримати, сказати добре слово.
"Дракулу" зіграли двічі. Колектив "Малафеї" взяв творчу паузу. Власного приміщення не мають. Репетиції влітку проводили в парках, іноді — в музеї Короленка. Театр спеціалізується на виставах у незвичайних місцях. "Лісову пісню" за драмою Лесі Українки два літа поспіль показували на березі ставка в Полтавському дендропарку. "Утоплену" за повістю Миколи Гоголя "Майська ніч" — при місячному сяйві на пляжі біля річки Ворскла.
6 
35413
Коментарі