— Мені читання, знайомство з письменниками, відвідування літературних фестивалів потрібне для збалансування внутрішнього світу, — каже 56 річна Галина Новосад.
— Робота пов'язана суто з технічними речами. Нашому з чоловіком бізнесу майже 20 років. Будуємо об'єкти мобільного зв'язку. Ми — генеральні підрядники "Київстару" і Vodafone у західних областях.
Галина Новосад живе у Золочеві на Львівщині. Спілкуємося під час поетичного фестивалю "Мерідіан Черновіц". Подружжя Новосадів приїхало на нього із семиденного Мистецького форуму в Запоріжжі.
— У мене три вищі освіти, — продовжує Галина Миколаївна. — Закінчила технікум зв'язку. Вивчала радіофізику у Львівському університеті. Вже працюючи інженером, закінчила економічний факультет "Політехніки". Хоча мріяла стати бібліотекарем. У мені поєднані точні науки з любов'ю до художнього слова. Доросле життя в якийсь момент відсунуло на другий план дитяче захоплення літературою. Тре було працювати. Зараз бізнес досягнув певного щабля. Дозволяє бути спокійною за наше підприємство й вернутися до того, що мені найближче. За останні 10 років в українській літературі відбулися позитивні зміни. Я веду статистику. Занотовую прочитані книжки в спеціальну табличку. Є колонки для письменниць і авторів-чоловіків, є окрема для перекладних творів. За рік читаю приблизно 56 видань. Оцінок не ставлю.
Читання потягнуло за собою знайомства з письменниками. Першим був Андрій Любка. Звернути увагу на цього автора порадила донька.
Організувала йому презентацію в Золочеві. Прийшло людей 100.
Все відбувалося красиво — у залі Золочівського замку. Горів камін часів короля Яна Собеського, Андрій читав оксамитовим голосом. Жінок на зустрічі з письменниками завжди приходить більше.
Коли Любка розповідає про нашу дружбу, завжди наголошує, що нас поєднала любов до Балкан.
Друга моя пристрасть після читання — подорожі. Багато мандрувала країнами колишньої Югославії. В Андрія Любки є книжка подорожніх нотаток про цей регіон "У пошуках варварів".
Люблю Балкани за простоту людей, смачну їжу, музику, неймовірний колорит.
За рекомендацією Андрія відкрила для себе Сараєво. Місто має особливу енергетику, накопичену за час війни (з квітня 1992-го по лютий 1996 року серби та російські найманці тримали столицю Боснії в облозі. Від бомбардувань, снайперського вогню, голоду загинули майже 10 тис. сараєвців. — ГПУ). Таке враження, що живуть сьогоднішнім днем. Перед гостем готові прихилити світ, а з другого боку — дуже необов'язкові. Навіть молоді передався страх того, що завтра може не настати.
Через Андрія Любку я познайомилася з іншими митцями. А вони звели ще з іншими. Не рахувала, скільки зустрічей організувала в Золочеві.
Письменникам нічого не платимо. Просто приймаємо у себе вдома. До їхніх послуг — басейн, винна шафа. Отримую моральну компенсацію від того, що можу допомогти іншим вперше в житті поспілкуватися з митцями. Колись сама їх вважала небожителями, а тепер маю змогу попити разом кави у себе на кухні.
4 
35413
Коментарі