Ужгородська художниця Наталя Герчук, 32 роки, малює на пляшках, що їй дарують друзі та знайомі. Колекція нараховує понад 50 посудин, розмальованих зсередини.

— Почалося з того, що колишній чоловік приніс додому велику сулію з-під самогону, — розповідає Наталя, поправляючи яскравий червоний светр. — Спочатку я хотіла просто залити її фарбою, але вирішила розмалювати по-справжньому. Додумалася причепити пензлик до дроту, зігнути його і так змогла дістати до найдальших куточків.

Тема першої роботи художниці — "Пиятиці — бій!". Каже, що на одну пляшку витрачає тиждень. Проте у її колекції є такі, що майстриня розмальовує вже роками. Використовує лише олійні фарби, останнім часом — позолоту і туш.

— Техніка живопису на склі складна. Пляшки довго сохнуть, шар за шаром. На склі важливий перший шар, його передовсім бачить глядач. Якщо хочу щось підправити, фарбу доводиться  відшкрібати, а не наносити зверху, як на полотні. Легше взяти нову пляшку, — пояснює вона.

Для такого живопису краще брати тару з-під дорогих напоїв. Вона зроблена з якісного скла, на ній краще видно кольори. Такі пляшки мають чудернацьку форму, тож навіюють гарні сюжети. Пивні художниця не любить: вони дешеві й гарного сюжету не вийде.

— Подруга жартує, що зі мною іноді соромно йти по вулиці. Мої очі затримуються на кожній пляшці, що лежить в кущах чи на дорозі, — сміється жінка.

Каже, що її витвори — цілком самодостатні.

— Але до такої пляшки вже нічого не наллєш, навіть воду, — жартує. — Можливо, це єдина претензія до моєї творчості. А перевага перед живописом та, що в пляшці  закупорюються шкідливі випари від олійної фарби, які на полотні чутно довго.

Наталя Герчук закінчила художнє училище в Ужгороді. Працює в архіві обласного водного господарства. Розлучена, живе з батьками у приватному будинку в центрі міста. Крім пляшок, малює картини на склі.

×