Узимку 1925 року молодий лівак-ідеаліст і майбутній класик номер один хорватської літератури Мірослав Крлежа подався в залізничну подорож до Радянського Союзу. Враження від тривалого перебування в країні великого соціального експерименту він описав у книзі нарисів "Подорож до Росії. 1925". Проникливі спостереження ситої непівської Росії на порозі великого сталінського стрибка здаються дивними. З одного боку, прихильник ленінських і троцькістських ідей, Крлежа описує країну зі щирою симпатією. Він у захваті від успіхів соціалістичного будівництва та всезагального культу Леніна. Він просто захлинається описом гастрономічного переситу червоної Москви та протиставляє її безсовісному буржуазному Заходу.
Із другого боку, в Крлежі перемагає радикальний художник-модерніст, який на рівні художнього образу та стилю відображає суперечливе становище радянської Росії. Між рядками передчуває надходження сталінського тоталітаризму. Письменник не коригував оцінки в угоду ідеологічним схемам і створив яскравий документ епохи.
Про Мірослава Крлежу
Крлежа передбачив розпад Югославії
Мілорад Павич, сербський письменник
Крлежа доводить розуміння речей до простої мускульної ясності. Учепившись, не відпустить, врізавшись, не відволічеться, закривавшись, не відступить, поки не візьме своє — до повної, вичерпної ясності
Лев Аннінський, російський письменник
Хорватський письменник, есеїст і драматург Мірослав Крлежа народився 7 липня 1893 року в Загребі (Хорватія). Походив із чиновницької родини. Був слухачем військової академії в Будапешті. Під час балканських воєн покинув навчання. Із 1913-го мешкав у Загребі, де зайнявся літературною творчістю. У Першу світову воював на фронті в Галичині, потім працював журналістом. Перебував у колі майбутніх засновників комуністичної партії Хорватії. Перебував під потужним впливом соціалістичної революції в Росії та все життя залишався вірним марксистським ідеям.
Найкращі твори Крлежі припадають на період між двома світовими війнами. Справжніми шедеврами вважають його роман "Повернення Філіпа Латиновича" (1932) і драму "Родина Глембаїв" (1928). Після Другої світової війни став частиною югославського літературно-партійного офіціозу. Виступив із гострою критикою сталінізму. Помер 29 грудня 1981 року в Загребі.
2 
35413
Коментарі