63-річний луганський скульптор Микола Шматько в грудні їде на міжнародну виставку "Бієнале сучасного мистецтва" в італійське місто Флоренція. Бієнале проводиться раз у два роки. Туди запрошують кращих скульпторів планети. Шматько вирізьбить мармуровий 30-кілограмовий бюст Ґейтса, що складається, як кубик Рубика. І попросить організаторів виставки, щоб скульптуру подарували мільярдерові. Якщо Ґейтс складе правильно кубик Рубика, отримає послання, де українець просить у нього гроші на свої проекти.
Щоб перевезти роботи до Італії, Шматькові треба 2400 євро.
— Я вже знайшов ці гроші, — зізнається "ГПУ" скульптор. — Маю спонсора, який допомагає мені 15 років. Це київський бізнесмен Олексій Дмитренко.
Окрім бюста Біла Ґейтса, ще щось повезете до Італії?
— Так, мармурову людську голову, з якої витікає сміття. Вона символізує ті процеси, які зараз відбуваються у кожного в мозку. Ще вирізьбив ріку Лугань у вигляді оголеного тіла дівчини у потоці води.
Одна робота Миколи Шматька коштує від $8 тис.
— Я згоден продати свою авторську колекцію за 25 мільйонів доларів, — зізнається чоловік.
Я згоден продати свою авторську колекцію за 25 мільйонів доларів
За мармуром він із сином Рафаелем їздить на Урал чи в Італію раз на два роки. За один куб матеріалу платить $4 тис. євро. Скульптор має двох синів, Андрія та Рафаеля від шлюбу з Раїсою Андріївною. Сини також скульптори. У луганській галереї "Шматько та сини" зібрані 70 мармурових скульптур, 240 картин, малюнки та ескізи.
У сина Андрія нещодавно народилася донька, тому він працює вантажником і будівельником, щоб заробити гроші для родини. Каже, як тільки зведеться на ноги, обов"язково стане справжнім скульптором.
Микола Шматько планує зробити для себе і своїх рідних склеп, де мармурові статуї стоятимуть, наче живі.
— Ми всі помремо, а люди приходитимуть у наш склеп і дивитимуться на нас та на наші мармурові скульптури, — мріє чоловік.
1943, 17 серпня — Микола Шматько народився у місті Красний Луч Луганської області
1991 — вирив на тещиному городі землянку, в ній відкрив виставку
2003 — на запрошення знайомого бізнесмена переїжджає у місто Слов"янськ на Донеччині
2004 — проекти Шматка у Слов"янську не фінансують, тому він переїжджає до Луганська
2005 — попросив мерію Луганська погасити борг за світло у своїй галереї — 1700 грн. Мерія відмовилася. Шматько та його сім"я перевдягнулися у тюремні роби й скликали прес-конференцію, на якій вимагали від мерії моральної компенсації $20 млн
2 
35413
Коментарі