28 квітня у столичному театрі ім. Франка показали прем'єру музичної драми "Романс. Майстер-клас". 49-річний режисер Олександр Білозуб поставив її за п'єсою румунського письменника Михайла Себастіана.
— Для мене важливо показати трупу театру, яка вміє співати, — каже Білозуб.— Якщо цього не вмієш — тебе одразу видно. За фонограмою не сховаєшся, силіконом не потрусиш.
У виставі актори виконують наживо 24 українські пісні. Зокрема багато романсів.
— Це забутий жанр. Романс "Отцвели уж давно хризантемы в саду" ми переклали з російської. Його написав киянин Микола Харита. Просто в його час ніхто не писав українською.
Репетирували два місяці.
— На сцені змінюються пори року, — каже режисер. — У комп'ютері натиснув кнопку — і все. В театрі, щоб осінь перейшла в зиму, потрібно 15 чоловік. Одні піднімають завісу, другі сиплять листя.
Сюжет п'єси глядачі знають за радянським фільмом "Безіменна зірка" Михайла Козакова. В маленькому місті з'являється вишукана жінка зі столиці. Її грає 49-річна актриса Лариса Руснак. У героїню закохується місцевий учитель — Андрій Водичев.
— Мій персонаж справжня фіфа, — говорить Руснак. — У молодості грала самих хороших героїнь. Вони як сірі плями. Потім почала грати стерв, правда в кіно. Цю героїню мені шкода. Вона хотіла полетіти високо, але злякалася.
Актриса каже, що найважче було навчитися співати.
— Чотири місяці займалася вокалом. До того боялася. Переживала, що не вистачатиме дихання. Доспівалася — втратила голос. Довелося до лікаря ходити. Зараз відновлююся.
Після вистави сходами повільно спускається 90-річна Валентина Омельчук.
— Учора в Москві поховали Михайла Козакова. Вже зовсім не пам'ятаю його фільму "Безіменна зірка". 1985-го грала з Козаковим у теніс на столичному Республіканському стадіоні. Я працювала там тренером. Він був дуже гарний, не даремно мав п'ятьох дружин. А вистава мені сподобалася, бо все це пісні моєї молодості, — каже. — Моя дочка грає тут прибиральницю. Зроблю їй зауваження: прибиральниця спочатку замітає, а потім миє підлогу. Вона зіграла навпаки. Дочка казала квіти не приносити, бо на поклін вона не виходить.
Коментарі