Нову працю Івана Дзюби "Тарас Шевченко. Життя і творчість" презентував у столичному Українському домі "Видавничий дім НаУКМА" разом з Інститутом літератури НАН України.

Чимала зала майже заповнена. Івана Дзюбу, 76 років, зустрічають оплесками. Він сідає за стіл, прикрашений вишитим рушником і вертикально поставленими примірниками книжки. Поруч сідають директор видавництва Віра Соловйова та директор Інституту літератури, академік Микола Жулинський.

— Творчість Шевченка — це огром, — каже Жулинський. — Охопити його непросто, це під силу хіба таким постатям, як Іван Дзюба. Він один здійснює роботу цілої наукової установи.

До Жулинського долучаються інші промовці — заступник міністра освіти й науки Максим Стріха, поет Василь Герасим"юк, науковці Володимир Панченко та Валерія Смілянська, поет Іван Драч.

Культуролог Вадим Скуратівський зазначає, що постать і творчість Дзюби є опертям для багатьох людей в умовах неймовірного, планетарного сумбуру. Сам, проте, говорить довго й сумбурно, жонглюючи цифрами та фактами. А тоді пропонує присутнім привітати дружину Івана Дзюби пані Марту. Зала аплодує.

Журналісти-телевізійники виводять Івана Михайловича із зали для інтерв"ю. Професор Віталій Дончик, виступаючи, озирається на порожнє Дзюбине місце.

— Шкода, що Дзюбині думки не мають широкого резонансу, — нарікає Дончик. — В інформаційному просторі панують зовсім інші постаті.

Вадим Скуратівський вказує на пряму духовну спадкоємність царського пристава Табачнікова, котрий свого часу арештовував Шевченка, й екс-віце-прем"єра Дмитра Табачника.

Іван Дзюба підписує монографію всім бажаючим.

×