Найкращою драматичною виставою минулого року назвали "Погані дороги" Київського театру на Лівому березі. Постановницю спектаклю, 37-річну Тамару Трунову визнали "найкращим режисером".
Церемонія нагородження Другого всеукраїнського театрального фестивалю-премії "ГРА" відбулась у столичному театрі Івана Франка. Переможці отримали по 50 тис. грн на нові постановки.
Спектакль "Погані дороги" створений за п'єсою Наталії Ворожбит. Заснована на документальних історіях, записаних у прифронтовій зоні на Донбасі. Там драматургиня збирала матеріали для сценарію фільму "Кіборги". Це шість розповідей про жінок на лінії розмежування, їхні стосунки з чоловіками. Журналістка закохалася в кіборга і їздить за ним на фронт. Але в того є дружина, коханки на кожному блокпосту. Жінка везе пошматоване тіло коханого, яке віддали для похорону.
Потрапляє в полон до ДНРівського бойовика, за сюжетом.
— Жодна з історій не має фіналу. Бо вони не завершені й у житті, — говорить театрознавець Анна Липківська, 52 роки. — У виставі є постійний образ доріг. Майже весь час на заднику сцени показують відео, зняте з машини. Це символ того, що всі ми перебуваємо в русі. Але не знаємо, куди дорога нас приведе.
Це не просто постановка, а звернення до нашої колективної травми війною, яка ще не загоїлася. При цьому вистава не заганяє в депресію, не спричиняє відчуття безнадії. Є очищенням через трагічне переживання.
"Погані дороги" також нагородили за музичне рішення.
У фінал премії "ГРА" потрапили 12 спектаклів. Протягом останнього тижня листопада їх переглянуло міжнародне журі й обрало переможців у шести загальних і шести індивідуальних номінаціях.
Три нагороди отримав "Коріолан" театру Франка. За сценографію, хореографію та найкращу чоловічу роль — Дмитро Рибалевський, 36 років.
У постановці за трагедією Шекспіра зіграв героя війни, давньоримського полководця. Після перемоги над ворожим народом — вольсками йде у консули Римської республіки. Занадто чесний і відкритий. Після маніпуляцій конкурентів Коріолана проголошують ворогом народу і виганяють з батьківщини. Хоче помститися, разом із вольсками знищити Рим, за сюжетом.
— Одразу зрозумів, що моя роль. Відмовляюся від тих, які не можу прожити, до чого душа не лежить, — говорить Рибалевський. — Коріолан сьогодні дуже актуальний. Сильний герой-оборонець. Ми не знаємо, скільки таких Коріоланів зараз в Україні. А їх тисячі. Як каже мій персонаж: "Лишайтесь без свого оборонця, і владу бережіть, що на вигнання засуджує героїв своїх". У нашій країні відбувається те саме. Історія циклічна, Шекспір — геній. Коріолан помирає, бо ніхто не зможе перемогти в цій ситуації.
Найкращою виставою камерної сцени назвали "Фрекен Юлію" київського театру "Золоті ворота" за п'єсою шведського драматурга Августа Стріндберга.
Всі заздрять багатству Юлії, а вона заздрить усім закоханим. Її зрадив наречений. Поруч опиняється інший чоловік, Ян. Не сміє наблизитися до дівчини, бо він лише слуга в домі її заможного батька, за сюжетом.
— Я граю кухарку Христину. Вона трохи містична, це її родзинка, — каже 27-річна Інна Скорина-Калаба. Отримала премію за найкращу жіночу роль у "Фрекен Юлії". — Це спектакль про любов, де кожен кохає так, як уміє. Христина любить Яна, а він мріє про гроші. Заради цього готовий на все, навіть закрутити роман із хазяйкою. Вона багата, зі становищем у суспільстві.
У номінації "Найкраща пошуково-експериментальна вистава" переміг "Світ у горіховій шкаралупі" Київського академічного театру на Печерську.
— В основі мого сценарію — книжки британського вченого Стівена Гокінга, — говорить режисер 32-річний Дмитро Захоженко. — Я завжди любив фізику. Але в школі цей предмет викладали погано, часто вчитель сам не розумів, що хоче донести. А насправді наука — це цікаво й весело. Навчався в Могилянці, пам'ятаю своє захоплення, коли слухав лекції. Коли розумієш складні теорії, розказані дуже просто. У спектаклі немає персонажів, відсутня любовна лінія. Розповідаємо про гравітацію та теорію відносності, чорні діри, походження Всесвіту. Сюжет будується на пізнанні, у нього теж є свій розвиток і кульмінація, навіть трагедія.
Найкращою хореографічною/балетною/пластичною виставою назвали "Правду під маскою" Львівського оперного театру. Художній керівник 62-річний Василь Вовкун поставив спектакль на основі балетів Ігоря Стравінського "Пульчинелла" та "Весна священна".
Найкраща музична вистава в жанрі опери/оперети/мюзиклу — "Скрипаль на даху" Київської оперети. Мюзикл за оповіданнями Шолом Алейхема. Найкраща вистава для дітей — "Король Дроздобород" Київського театру опери і балету для юнацтва.
7 
35413
Коментарі