У київському клубі "Xlib" на Подолі минулого четверга відбулася презентація збірки реміксів "Дупотряска" рівненського гурту "Ot Vinta".

— Раніше шостої не впустять, — каже чоловік років 30, затягуючись цигаркою під броньованими дверима клубу. Чекаємо.

— Спускайтеся в підвал, — скеровують організатори хвилин 20 по шостій.

Здати одяг у гардероб коштує гривню. У напівосвітленій залі на стіні — з півтора десятка картин і малюнків. Потроху збираються люди. Музиканти готують апаратуру. Бармени — келихи. Звучить пісня з нового альбому гурту "Ot Vinta". Слово "дупотряска" повторюється рефреном.

— Я запропонував колегам — музикантам, фронтменам гуртів, які добре знають, що таке попса, або тим, хто сам був попсовим, а потім став чесним, намалювати цю потвору, — лідер групи Юрко Журавель, 35 років показує на півтора десятка малюнків, розвішаних на стіні.

Гурт "Фліт" бачить попсу як рівняння: скрипковий ключ плюс долар. А Юрко Юрченко, 35 років, із групи "Юркеш" намалював казан, який кипить на вогні. Знизу напис: "Я покаявся. А Ви?!"

— Міг би й себе тут намалювати, між іншим, — говорить він "ГПУ". — Але я співав ліричні пісні. А популярна музика і попсня — різні речі. Попсня — це брехня, мистецтво заради грошей.

Малюнок 28-річного Віктора Бронюка, фронтмена гурту "ТІК", — єдиний написаний олійними фарбами.

— Ну я ж професійний художник, — сміється він. — У мене просто була мрія ідіота — стати музикантом. Хоча викладач у музичній школі зразу сказав, аби я не мучив баян... Бачите, я намалював золоту консервну банку, яку з усіх боків під"їдає іржа. Вона порожня. Така сама й попсова музика.

— А це що за чудо? — сміються двоє хлопців.

Вони розглядають малюнок 12-річної Катрусі, доньки Юрка Журавля: кумедний чоловічок у сукні, з-під якої видно чоловічий орган.

— Катя запитала мене: "Тату, а чому по телевізору так багато дядь-співаків, які майже як тьоті?" — пояснює Юрко. — Довелося розказати їй, хто такі трансвестити. Донька замислилась і намалювала, як уявляє українську естраду. Я допоміг дописати тільки дві деталі: членик і яєчка.

То не мистецтво трясти місцем, на якому сидиш

Підтягуються "Гайдамаки", Андрій Підлужний з "Нічлави". Розпочинається прес-конференція.

— Чому така назва альбому й пісні — "Дупотряска?" — цікавляться журналісти.

— Це наша відповідь попсі, — говорить Журавель. — То не мистецтво трясти місцем, на якому сидиш. Музику "Ot Vinta" на радіо пропхнути важко. Ми її пхаємо, а вона — назад, — переходить на "стьоб". — Минулого літа успішно виступили на фестивалях у Голландії, Чехії, граємо в Україні по два концерти на день. Але хочемо, аби нас більше знали. Щоб на наші концерти ходили гарні довгоногі дівчата.

На думку музикантів, саме ремікси на старі пісні допоможуть "пробитися до публіки". Адже переспіви тепер у моді. До альбому потрапили ремікси 15 пісень, зокрема "Не мала баба клопоту...", "Шуруй!", "Дівчина-рибчина", "З бодуна".

Гостей частують вином, соком, фруктами.

— Ми на вас сьогодні витратились, так що не соромтеся — пригощайтесь, — кричить через залу Журавель.

×