45-річна канадська режисерка Каролін Комбс влаштувала в Міністерстві культури допрем"єрний показ художньої стрічки "Справа уяви" за п"єcою "Кароліна". На нього прийшла голова Державної служби кінематографії Ганна Чміль.

— Це треба показати на кінофестивалі "Молодість"! — захоплено вигукнула вона.

У картині йдеться про емігрантів у Канаді Ярослава та Катерину. Діти знищеного радянською владою дисидента не можуть знайти роботу. Ярослав примушує сестру продати ікону, що залишилася від бабусі. Однак дівчина дарує її своєму одруженому коханцю-пакистанцеві. Ярослав убиває того. А гроші бере в своєї дівчини-кореянки.

Сценарій написав чоловік режисерки Майкл Комбс, 54 роки. Подружжя вклало в стрічку $353 тис. Вони продали будинок у Монреалі й переїхали до скромнішого помешкання у Ванкувері. П"ять років тому Комбси відвідали Україну. Державну службу кінематографії тоді очолювала Ганна Чміль. Вона виділила з бюджету $200 тис. і домовилася з Одеською кіностудією про зйомки.

Під час показу англієць заснув

— Дуже хотіла зняти епізоди на Потьомкінських сходах в Одесі, як Сергій Ейзенштейн, — каже Каролін Комбс. — Але Чміль звільнили. А інших українських чиновників стрічка не зацікавила.

— Майкл народився в англомовній родині канадської провінції Квебек, — розказує режисерка про чоловіка. — Його найкращим другом був український хлопчик Ярослав. За своїми спогадами чоловік і написав п"єсу "Кароліна".

— Але якісь розумники сказали Майклові, що в українців нема такого імені. Довелося в сценарії головну героїню назвати Катериною, — говорить письменник Володимир Сердюк, 50 років. Він переклав п"єсу "Кароліна" з англійської. — Спочатку твір мав перекладати Ярослав Стельмах. Та коли він їхав зі словниками на дачу, врізався в бензовоз і згорів. Через Мінкульт Комбси знайшли мене.

Сердюк та його дружина Наталя зіграли в стрічці епізодичні ролі.

Майкл Комбс — відомий у Канаді драматург. У юності бурив лід на Північному полюсі й набирав воду для дослідів. На зароблені гроші відкрив експериментальний театр у Торонто. Нині викладає у Ванкуверському університеті акторську майстерність. Одна з його студенток, Стефані Хайєс, зіграла у фільмі головну героїню.

— Ми не мали грошей платити знімальній групі, — пригадує режисерка. — Тому звернулися до канадської профспілки акторів. Нам пропонували п"ятьох. Сказали, що зараз їхня черга працювати. Майкл здивувався: "А якщо серед них буде негр? Який же це українець?". Йому відповіли, що він — расист.

Каролін розповідає, що стрічка побувала на шести міжнародних кінофестивалях:

— Під час показу в корейському місті Пусан один англієць заснув. А японцеві сподобалося. Казав, схоже на японське кіно, бо сюжет повільно розвивається, але швидко закінчується.

Зараз Каролін Комбс шукає дистриб"ютора, який допоміг би показати картину в українських кінотеатрах.

×