Побачила світ нова книга 49-річного письменника Володимира Даниленка "Лісоруб у пустелі. Письменник і літературний процес" (Київ, "Академвидав", 2008). Ідеться про літературознавство, але можна передбачити: книжка знайде зацікавленого читача. Бо саме отакого, популярного, літературознавства у нас бракує.

Про сучасних своїх письменників ми завжди довідуємося надто пізно, майже ніколи. Для цього треба, щоб вони стали покійниками й увійшли до вбогих шкільних хрестоматій. На це вказує хоча б недавня "перша десятка" телепроекту "Великі українці". У ній є кілька поетів — Шевченко, Франко, Леся Українка. Це ті, за кого голосувала більшість. З волі тієї більшості Василь Стус опинився в другій десятці. Це означає, що більшість називає великими тих поетів, про яких чули у школі. При цьому зрозуміло, що "великих" поетів не читають — просто знають ці імена. Люди, може, й раді були назвати ще когось — але не можуть згадати більше трьох-чотирьох. А довідатися із загальнодоступних джерел — клопітно, бо таких джерел майже нема.

Отже, книжка Даниленка може допомогти тим, хто таких джерел шукає.

Є розділи про гонорари в українській та світовій практиці

Літ десять тому Даниленко написав повість "Дзеньки-бреньки". Вона була також "про всіх письменників". У тій повісті за одним столом у кафе "Еней" збираються нібито всі наші класики — від Нестора Літописця й Шевченка до Рябчука та Жадана. Вони випили й пересварилися. Вийшло дуже смішно. Але сміятися майже не було кому. Бо, щоб сміятися, треба трохи краще уявляти собі всіх, хто за тим столом зібрався. А уявлення про це, як сказано вище, у нас у дефіциті. Книжка могла справити враження бомби в суспільстві, яке більше знає своїх поетів.

І ось тепер Даниленко написав іншу книжку — не таку веселу, як "Дзеньки-бреньки", зате доступнішу ширшому читачеві. Тут розкладено по поличках усю нашу літературу, у всіх її проявах, придатних для популярного сприйняття. Тут є розділи про те, чи світить нам Нобелівська літературна премія, і про те, що таке українська літературна богема. І про літературні гонорари в українській та світовій практиці. А в заключному розділі ви знайдете кілька цілком вірогідних рейтингів — 50 кращих сучасних українських поетів, прозаїків і драматургів. І окремо — 50 кращих українських повістей і романів (від 70-х років минулого століття до першого десятиліття ХХІ століття). Рейтинги, як і гороскопи — це те, в що люди вірять, і ця віра інколи справді йде їм на користь.

×