Сьогодні наймолодший із шістдесятників український письменник та літературознавець Валерій Шевчук святкує 68-річчя. Він не любить дні народження, тому проводить їх зазвичай за містом із дружиною Неонілою, молодшою донькою Юліаною, старшою Мирославою та її сином Богданом. А в гості нікого не кличе.
— Я народився в родині шевця (отже, я натуральний Шевчук) у місті Житомирі 20 серпня 1939 року, — пише Валерій Олександрович у автобіографії. — Коли говорити дуже точно, то о 23.30 19 серпня, але записаний був уже 20-м числом.
Навчався в Житомирському ПТУ на слюсаря-механіка. Першу книжку "Серед тижня" видав у 30 років. Нині в Шевчука зо три десятки книжок та літературознавчих робіт. Він лауреат Шевченківської премії (за роман "Три листки за вікном").
"ГПУ" поцікавилася в голови Спілки письменників Володимира Яворівського, чи поїде він вітати письменника.
— Не зможу цього зробити, — говорить він по телефону. — Я нині в штабі "Нашої України" в Кіровограді. Не вдасться вибратися.
Яворівський каже, що замість нього вітати Шевчука буде заступник голови Спілки письменників Василь Шкляр.
— Ще не знаю, по телефону чи особисто, — розказує "ГПУ" Шкляр. — Із Шевчуком я познайомився у 70-х роках у журналі "Ранок". Я там вів прозу, а Валерія тоді ніхто не друкував. Я видав його оповідання "Листя на ґанку". Шевчук ніде не тусується, але ми часто випадково перетинаємося. Востаннє зустрілися на вулиці Прорізній у Києві. Колись я був у нього вдома. Попросив показати кулінарну книгу XIX століття. Мене тоді цікавили меди, настояні у прянощах. А у Валерія багато таких книжок. І пише він дуже багато, але таємницями ні з ким не ділиться — суто кабінетний письменник енциклопедичних знань.
2 
35413
Коментарі