Японець Терасава видав книжку в Донецьку

 

Збірник проповідей японського ченця Дзюнсея Терасави, 55 років, видало донецьке видавництво "Каштан".

— Терасава — ченець буддійського ордену Ніппондзан Мьоходзі. Він бездомний, ходить пішки від країни до країни й проповідує. Його лекції записують та перекладають з англійської учні, — розповів "ГПУ" редактор книжки Євген Іхельзон, 32 роки.

У великій залі Києво-Могилянської академії пахне сандалом і квітами. На столі біля вікна лежить нова, уже третя книжка ченця — "Глобальне пробудження. Відродження первинної духовності людства", на 400 сторінок. На м"якій фіолетовій обкладинці — автор у Китаї та Вифлеємі.

— "Глобальне пробудження" розраховане на читачів із країн колишнього СРСР. Тому весь наклад — 1,5 тис. виданий російською, — пояснює пан Євген.

П"ятеро монахів (саме стільки ченців ордену живуть в Україні) прийшли на презентацію в білих кімоно і жовтих накидках — "шулах". За повір"ям, такий одяг носив сам Будда. Усі з сумками-конвертами для ритуальних барабанів. Звук таких барабанів, упевнені ченці, виганяє з людини злих духів.

Один із монахів, білобровий донеччанин Сергій на прізвисько "Доктор", 26 років, тримає тарілочку для пожертв:

— Монахам заборонено працювати. Тому ченці ордену Ніппондзан Мьоходзі живуть тільки на пожертви, — пояснює.

Скільки в Україні ваших монастирів?

— Один діє в Донецьку. Ще один був у Харкові, — кривиться Сергій. — Та місцева влада відібрала землю в монахів і продала її підприємцю.

А ти сам давно ходиш із Терасавою?

— Тільки три роки. Але на Тянь-Шані мене вже посвятили в практику, — хвалиться "Доктор". — Тоді Терасава взяв у руки ємність із прахом Будди — Шаріру Будди. Сказав, що на горі зібралися боги, й вони присутні на обряді посвячення. Як у кіно, з"явилася хмара, і сильно гримнуло. Я був шокований, — зізнається хлопець.

Як вас сприймають за межами України?

— Добре. Але в московському аеропорту довго тримали на контролі. Вчитель, щоб на нас звернули увагу, рукою розбив вікно. Охоронці його побили...

Дзюнсей Терасава прийшов у світлому потертому пальті та каракулевій шапці. Почав із молитви під бій барабана.

— Книжка — збірка моїх проповідей із Китаю, Південної Кореї, Індії, України за три останні роки, — сказав. — Передмову до неї написали принц Йорданії Хасан, держсекретар Киргизії і вдова Джохара Дудаєва Алла.

Звук таких барабанів виганяє з людини злих духів

Потім він роздавав автографи та фотографувався з упасіками — тими, хто симпатизує буддизму, але не сповідує його.

Ті, хто читав книжку, розказували про неї у приватних бесідах:

— Прочитавши її, розумієш, що світ, в якому ми живемо, — це ілюзія. Неважливо, чи є вдома гаряча вода і газ, навіть коли на вулиці -20, — каже Юрій Завгородній, викладач кафедри релігієзнавства Могилянки.

У залі, біля вікна, примостився чоловік у чернечому вбранні та в"язаній сірій шапці.

— Я ченець ордену Ніппондзан Мьоходзі, — відрекомендувався 47-річний Володимир. Він каже, що вже 13 років подорожує з Дзюнсеєм Терасавою. — Велике враження на мене справив марш миру в Чечні, — наголошує Володимир. — Російські солдати грабували чеченські села і навіть убили одну сім"ю. А вчитель організував марш миру. Після нього нас відправили у фільтраційний табір, до Грозного. Коли до влади прийшов Путін, російське ФСБ заборонило Терасаві з"являтися в Москві. А коли в Україні президентом став Кучма, Терасаві заборонили в"їжджати і в Україну, до 3000 року! — усміхається. — Та після помаранчевої революції в"їзд йому дозволили, — додає Володимир і на прощання дає мені карамельку.

Терасава прочитав молитву, розписався на книжках. Взяв підношенння, які упасіки залишили в тарілочці (гривень зо сто — купюрами по 2, 5 грн). І пішов із академії, сказавши, що невдовзі знову їде в Киргизстан.

×