69-річна актриса Ада Роговцева репетирує у столичному театрі імені Франка виставу під робочою назвою "Якість зірки". Її покажуть у жовтні, коли святкуватимуть 70-річчя Роговцевої. День народження актриси 16 липня, але тоді театральний сезон іще закритий.

На першу репетицію Роговцева приїжджає на синьому "ланосі". Черевики на  низьких підборах, чорні капронки, спідниця з розрізом до середини стегна і, незважаючи на квітень, норковий кожушок. На вулиці чекають телекамери. Роговцева ступає на асфальт, один із організаторів дарує їй червоні троянди.

— О, меня встречают как звезду, — радіє актриса. — Когда так красиво в начале, хочется, чтобы в конце все тоже было красиво.

На третій поверх піднімається важко. За правий лікоть її підтримує донька, актриса Катерина Степанкова. Вона зараз працює у Московському театрі Романа Віктюка.

До зали для прес-конференцій заходять актори, задіяні у виставі "Якість зірки". Остап Ступка гратиме драматурга. Він цілує Роговцевій руку, потім повертається до неї спиною і протискається між актрисою і столом на місце поряд.

Організатори зустрічі тримають список людей, яких запросять на ювілей Роговцевої. Першими стоять прізвища Юрія Рибчинського та Леся Танюка.

"ГПУ" запитує, чи пропонували Роговцевій провести ювілей у Театрі російської драми.

Сергій Маковецький просився, просто помирав

— Коли я пішла з театру Лесі Українки, у мене двічі були ювілеї, — заводиться Роговцева. — Не запросили, хоч я там працювала 34 роки! Там обціловані мною куліси, кожна дощечка сцени полита моїм потом і сльозами. Але ті люди вважають мене зрадницею. Це їхнє право. Та вони мені навіть не говорять, коли помирає хтось, для кого я була рідною, най-рід-ні-шою, — повторює по складах. — Коли померли Коля Досенко і Євген Балієв, мене навіть не сповістили. Може, в когось там і є повага, але навіщо вона мені, як нема любові і зацікавленості? Коли мені режисер каже: "Дух-х-овнее, добр-р-рей", — імітує чиєсь шипіння, — я вмираю, мене нема.

Вистава, яку готують до ювілею Роговцевої, написана за п"єсою британського драматурга Ноела Кауарда. Вона ніде не публікувалася. Її ставили раз — у лондонському театрі "Аполло" шість років тому.

— Режисера я обрала сама, — розповідає Роговцева. — Це Олексій Лісовець із Театру на Лівому березі. Ми ніколи не працювали, але я бачила його вистави. Мені подобається, що він молодий і експериментує, але тяжіє до класичного викладання матеріалу — вдумливо, спокійненько.

Ювілеї Роговцевої в 50 і 60 років ставив Роман Віктюк.

— У третю воду вже не ввійдеш, — каже про нього актриса. — Роман зараз із примадоннами не працює. Він зараз перейшов на студентів.

Каже, у кількох виставах "Якість зірки" зіграє московський актор Микола Добринін.

— Він прийняв запрошення з телячим захопленням. Просився і Сергій Маковецький. Просто помирав. Але я сказала: "Відв"яжись, нам тут треба вчити ролі. А ти хіба за своїми антрепризами встигнеш?".

Декорації для вистави безплатно намалює колишній киянин, а нині москвич Борис Краснов. Акторів підбирав Олексій Лісовець.

"Якість зірки" описує створення вистави. Роговцева гратиме примадонну, а Влад Задніпровський утілить режисера. Примадонна і режисер обожнюють і водночас ненавидять одне одного, вона навіть дає йому ляпаса. Виходить прекрасна вистава, але вона дається кров"ю, з істериками і нервами. Остап Ступка зіграє сценариста. Катерина Степанкова — служницю примадонни Нору. Олесь Задніпровський — актора, а Олександр Вертинський — помічника режисера.

— Моя героїня стара, — пояснює Роговцева. — Їй страшно, бо щось закінчується. І вона це відстоює, як я. У мене колись було колоратурне сопрано. Але я драматична актриса, тому посадила голос. Вистава про те, чи вартий театр таких жертв.

Каже, що не прагне приголомшити своєю майстерністю чи красою.

— Хочу явити себе ще живою. Бо для України мене не-ма, — повторює по складах. — Я граю у другорозрядних фільмах тіточок і бабусь. У фільмі "Тарас Бульба" Володимира Бортка грала матір, усього кілька хвилин. Прийшли "мої" діти, я не встигла зрадіти, а режисер уже показує, що треба плакати. І діти пішли. А потім мені показали зйомку. Всю мене порізали на шматки, один крупний план лишився. Ет, — махає рукою, — ролі актриси у 70 років — не звершення, а завершення. Покійний Йосип Хейфіц казав: "Ти талантінчик прийми — і вперед". Але тепер талантінчик усе важче діставати. Дефіцитні ліки.

Після прес-конференції журналістів просять із театру. Актори йдуть на сцену — у них перша репетиція.

×